Хмельницький. Обласний художній музей. Ч.1 - Виставка творів Людмили та Миколи Мазурів (тимчасова).
Відволічемося від приземлених сфер і звернемо наш погляд у сферу мистецтва.
В минулому році я побував в нашому Хмельницькому художньому музеї.
Це доволі дивно для мене, оскільки картинам, художнім галереям і.т.п. закладам та заходам я практично не приділяю уваги. Але…
Але є в нашому музеї постійні виставки, а є тимчасові. І от саме тимчасова зацікавила мене найбільше - там були виставлені твори Миколи та Людмили Мазур.
Саме того Мазура, завдяки роботам якого Хмельницький набув певної індивідуальності, що завжди вражають nf захоплюють приїжджих. Саме завдяки цьому я знав його як талановитого скульптора і з певним здивуванням взнав, що він створював і картини.
В момент відвідування музею в трьох залах проходили тимчасові виставки і в двох постійні. Зараз покажу, ті, ради яких і пішов, раджу зазирнути під кат.
Спочатку подивився творчість Людмили Мазур. Вона вважається засновницею станкового паперовитинання. Відповідно, були представлені на огляд її витинанки.
Кожен твір мистецтва вимагає тривалої творчої роботи, у кожного виду мистецтва, митця є свої поціновувачі та прихильники. Переглянути витинанки було цікаво і мені, дійсно незвично, коли смужки паперу створюють в поєднанні той чи інший малюнок та сюжет, проте повинен визнати, що то не моє. Переглядаю, відзняті тоді фотографії, і бачу, що зробив лишень два загальних знімки
Можливо не дуже добре видно здалеку, проте це все не намальовано, а створено поєднанням вирізаних шматочків паперу.
Ліворуч - подружжя Мазурів.
Далі творчість Миколи Мазура, що виявилася ні на що не схоже з баченого раніше.
От тут мене пройняло, хоч я і є жахливим консерватором та прихильником класичного мистецтва з «зрозумілим» сюжетом, але в його картинах відчувається щось таке, що звичними засобами передати не вдалося б.
Ось, наприклад, триптих «Попіл сподівань»
Якось складно то пояснити
Але відчувається, дивлячись на це
Що всі сподівання згоріли та перетворилися на попіл у вогні реальності
Я не знаю, що стало причиною написання цього полотна в 1990 році…
Схожим, до однієї з частин триптиху для мені здався і «Лісничий»
Хм, переглядаю фотографії і бачу, що чомусь тоді для виставки було обрано багато картин з сумними сюжетами
Тут же і «Біда в домі»
І «Скрута»
Хм, «Коло» життя?
Нейтральна «Медитація»
Здається, приємний «Спогад»
Всі показані вище твори були створені в період 1989-1992 років.
Є і нещодавні
Я думаю, одразу зрозуміло, яким подіям вони присвячені…
«Палаючі шини»
«Ніч на майдані»
«Беркут»
Інші великим планом не сфотографував :(
Насамкінець покажу творчість їхнього сина, Богдана Мазура - чудернацькі «Легенди подільського краю»
На цьому наразі закінчу, про інші експозиції - ще одну тимчасову і постійні планую написати згодом., сподіваюся…
Далі буде…
P.S. Для тих хто хоче роздивитися, по кліку фотографії доступні в оригінальному розмірі.
В минулому році я побував в нашому Хмельницькому художньому музеї.
Це доволі дивно для мене, оскільки картинам, художнім галереям і.т.п. закладам та заходам я практично не приділяю уваги. Але…
Але є в нашому музеї постійні виставки, а є тимчасові. І от саме тимчасова зацікавила мене найбільше - там були виставлені твори Миколи та Людмили Мазур.
Саме того Мазура, завдяки роботам якого Хмельницький набув певної індивідуальності, що завжди вражають nf захоплюють приїжджих. Саме завдяки цьому я знав його як талановитого скульптора і з певним здивуванням взнав, що він створював і картини.
В момент відвідування музею в трьох залах проходили тимчасові виставки і в двох постійні. Зараз покажу, ті, ради яких і пішов, раджу зазирнути під кат.
Спочатку подивився творчість Людмили Мазур. Вона вважається засновницею станкового паперовитинання. Відповідно, були представлені на огляд її витинанки.
Кожен твір мистецтва вимагає тривалої творчої роботи, у кожного виду мистецтва, митця є свої поціновувачі та прихильники. Переглянути витинанки було цікаво і мені, дійсно незвично, коли смужки паперу створюють в поєднанні той чи інший малюнок та сюжет, проте повинен визнати, що то не моє. Переглядаю, відзняті тоді фотографії, і бачу, що зробив лишень два загальних знімки
Можливо не дуже добре видно здалеку, проте це все не намальовано, а створено поєднанням вирізаних шматочків паперу.
Ліворуч - подружжя Мазурів.
Далі творчість Миколи Мазура, що виявилася ні на що не схоже з баченого раніше.
От тут мене пройняло, хоч я і є жахливим консерватором та прихильником класичного мистецтва з «зрозумілим» сюжетом, але в його картинах відчувається щось таке, що звичними засобами передати не вдалося б.
Ось, наприклад, триптих «Попіл сподівань»
Якось складно то пояснити
Але відчувається, дивлячись на це
Що всі сподівання згоріли та перетворилися на попіл у вогні реальності
Я не знаю, що стало причиною написання цього полотна в 1990 році…
Схожим, до однієї з частин триптиху для мені здався і «Лісничий»
Хм, переглядаю фотографії і бачу, що чомусь тоді для виставки було обрано багато картин з сумними сюжетами
Тут же і «Біда в домі»
І «Скрута»
Хм, «Коло» життя?
Нейтральна «Медитація»
Здається, приємний «Спогад»
Всі показані вище твори були створені в період 1989-1992 років.
Є і нещодавні
Я думаю, одразу зрозуміло, яким подіям вони присвячені…
«Палаючі шини»
«Ніч на майдані»
«Беркут»
Інші великим планом не сфотографував :(
Насамкінець покажу творчість їхнього сина, Богдана Мазура - чудернацькі «Легенди подільського краю»
На цьому наразі закінчу, про інші експозиції - ще одну тимчасову і постійні планую написати згодом., сподіваюся…
Далі буде…
P.S. Для тих хто хоче роздивитися, по кліку фотографії доступні в оригінальному розмірі.