Чорногорія. День шостий. Бечічі.
На Которі мої мандрівки різними місцями і містами Чорногорії закінчилися. В планах і мріях ще було відвідування центральної частини країни, хотів побачити міст Джурджевича, захоплюючі каньйони річок, але я смалодушнічав, полінувався та вирішив що гір з мене досить, коротше кажучи два повних дні, що лишалися, провів на пляжу (ну майже весь час) :)
Зараз я про це звісно жалкую, за втраченою можливістю побачити в іншій країні ще щось, але як вже є. Тому показуватиму всякі різні штуки.
Покажу Бечічі, передмістя Будви в якому знаходилася моя база.
Умовно кажучи, назвемо це 6 днем :) Етакі походеньки з фотоапаратом по цьому містечку, хоча фотографував в різні дні, в різний час, так що не дивуйтеся різким переходам.
Містечко невелике, кількість населення сягає 800 чоловік, в скільки раз людей збільшується в туристичний сезон уявлення не маю.
Дорога на першій фотографії - це Ядранське шосе, основна автомагістраль узбережжя (по нашому Адріатичне).
Моя незабутня гора, ще раз вона тут :)
4-х смугова дорога - єдине, що трохи псувала враження, оскільки частенько приходилося переходити через неї, а надземний перехід обладнаний лише один
По легендах місцевих їх мало бути значно більше, ледве не біля кожного пішохідного переходу, але гроші розікрали, тому практично відсутні.
Пляж тут вважається одним з найкращих, досі продовжує гордитися, що в 1935 році в Парижі завоював гран-прі, як найгарніший пляж Європи.
Ось він, з цього переходу
Підійдемо ближче
Набережна
Досяг він високого звання не просто за сам пляж та чисту морську водичку, а й за навколишні пейзажі - навкруги нависають гори
Які стоплять всі хмари, що хочуть прорватися до узбережжя.
Вдається їм (хмарам) це рідко і зазвичай спостерігається така картина
Коли ж у них виходить продертись крізь гірську залогу, то картина міняється на таку
Кста, тут гарно видно який пляж. Він мені нагадав трохи на сакський - більша частина встелена піском, але при підході до моря починаються камінчики.
Ну, і навколокругові пейзажі при більш вдалій погоді, бечічська підкова
Дякуючи навколишнім горам та іншим природнім умовам частенько можна побачити парапланеристів, схоже ця розвага тут поставлена на потік і прокататися може практично будь-який бажаючий
Місцева річечка
Я спочатку дивувався, навіщо так капітально її облаштовувати, якийсь нещасний струмочок.
Ага, струмочок, справжня гірська річка, ось в що вона перетворюється після невеличкого дощика
Між тими двома фотками пройшло 3 години.
Цікаво було б подивитися її після такої конкретної зливи.
Зустріч річки з морем
Після дощів етаким мулистим язиком захоплювала територію моря.
На умовній першій лінії все забудовано крутими готелями. Тому, щоб добратися від дому до моря або навпаки, доводилося йти через тунелі
Проте на пляжу, як бачили, жодного забора немає.
Серед малоповерхової та готельної забудови містечка увагу привертали дві “висотні” новобудови, покажу їх до компанії
Сфотографував їх зблизька, коли добирався до однієї з небагатьох історичних пам'яток Бечічі - церкви Св. Фоми XIV ст.
Знаходиться вона на невеликому пагорбі, в сосновому гаю, одразу над пляжем
Зі сторони пляжу
Власне, церква
Побачив цікаво організований підсвічник з функцією автотушіння свічок, щоправда на вулиці.
Свічки ставляться під навіс, у воду, коли догорають, в тій воді і тухнуть. Пожежна безпека на висоті.
Територія доглянута
До речі, про квіти, нагадало, як і в інших містах Чорногорії тут популярні суперові квітчасті дерева та кущі
Присутні тут і пальми
кактусів не бачив :)
Основним джерелом живлення в містечку виступає цей супермаркет
В ньому не продається пиво в пляшках стандартної розмірності, але на все інше ціни менші чим в других мінімагазинчиках. Крім того присутня така класна штука, що при умові купівлі м'яса чи риби в ньому, за бажанням безкоштовно і приготують. Дозволяє економити кошти.
Центральна вуличка
Крім набережної вона являється ще одним зосередженням джерел живлення та розваг. Проте великих клубів, дискотек і.т.д. помічено не було. Етакі культурні ресторанчики з подекуди живою музикою.
На щастя я не помилився, коли планував, куди їхати і в Бечічах нічне життя відсутнє практично зовсім. Так що можна було спокійно спати не слухаючи всякі тиц-тици сусідніх дискотек.
Закінчив я цей день нічними купаннями та намаганнями сфоткати місяць та навколишні міста.
Місяць був в хмарах і ніяк не давався
Але вдалося зловити і нормальний
Що правда це було після купання і руки трохи тремтіли від холоду. В воді традиційно тепліше чим на вулиці :).
З Бечічі все.
Сподіваюся, далі буде...
Зараз я про це звісно жалкую, за втраченою можливістю побачити в іншій країні ще щось, але як вже є. Тому показуватиму всякі різні штуки.
Покажу Бечічі, передмістя Будви в якому знаходилася моя база.
Умовно кажучи, назвемо це 6 днем :) Етакі походеньки з фотоапаратом по цьому містечку, хоча фотографував в різні дні, в різний час, так що не дивуйтеся різким переходам.
Містечко невелике, кількість населення сягає 800 чоловік, в скільки раз людей збільшується в туристичний сезон уявлення не маю.
Дорога на першій фотографії - це Ядранське шосе, основна автомагістраль узбережжя (по нашому Адріатичне).
Моя незабутня гора, ще раз вона тут :)
4-х смугова дорога - єдине, що трохи псувала враження, оскільки частенько приходилося переходити через неї, а надземний перехід обладнаний лише один
По легендах місцевих їх мало бути значно більше, ледве не біля кожного пішохідного переходу, але гроші розікрали, тому практично відсутні.
Пляж тут вважається одним з найкращих, досі продовжує гордитися, що в 1935 році в Парижі завоював гран-прі, як найгарніший пляж Європи.
Ось він, з цього переходу
Підійдемо ближче
Набережна
Досяг він високого звання не просто за сам пляж та чисту морську водичку, а й за навколишні пейзажі - навкруги нависають гори
Які стоплять всі хмари, що хочуть прорватися до узбережжя.
Вдається їм (хмарам) це рідко і зазвичай спостерігається така картина
Коли ж у них виходить продертись крізь гірську залогу, то картина міняється на таку
Кста, тут гарно видно який пляж. Він мені нагадав трохи на сакський - більша частина встелена піском, але при підході до моря починаються камінчики.
Ну, і навколокругові пейзажі при більш вдалій погоді, бечічська підкова
Дякуючи навколишнім горам та іншим природнім умовам частенько можна побачити парапланеристів, схоже ця розвага тут поставлена на потік і прокататися може практично будь-який бажаючий
Місцева річечка
Я спочатку дивувався, навіщо так капітально її облаштовувати, якийсь нещасний струмочок.
Ага, струмочок, справжня гірська річка, ось в що вона перетворюється після невеличкого дощика
Між тими двома фотками пройшло 3 години.
Цікаво було б подивитися її після такої конкретної зливи.
Зустріч річки з морем
Після дощів етаким мулистим язиком захоплювала територію моря.
На умовній першій лінії все забудовано крутими готелями. Тому, щоб добратися від дому до моря або навпаки, доводилося йти через тунелі
Проте на пляжу, як бачили, жодного забора немає.
Серед малоповерхової та готельної забудови містечка увагу привертали дві “висотні” новобудови, покажу їх до компанії
Сфотографував їх зблизька, коли добирався до однієї з небагатьох історичних пам'яток Бечічі - церкви Св. Фоми XIV ст.
Знаходиться вона на невеликому пагорбі, в сосновому гаю, одразу над пляжем
Зі сторони пляжу
Власне, церква
Побачив цікаво організований підсвічник з функцією автотушіння свічок, щоправда на вулиці.
Свічки ставляться під навіс, у воду, коли догорають, в тій воді і тухнуть. Пожежна безпека на висоті.
Територія доглянута
До речі, про квіти, нагадало, як і в інших містах Чорногорії тут популярні суперові квітчасті дерева та кущі
Присутні тут і пальми
кактусів не бачив :)
Основним джерелом живлення в містечку виступає цей супермаркет
В ньому не продається пиво в пляшках стандартної розмірності, але на все інше ціни менші чим в других мінімагазинчиках. Крім того присутня така класна штука, що при умові купівлі м'яса чи риби в ньому, за бажанням безкоштовно і приготують. Дозволяє економити кошти.
Центральна вуличка
Крім набережної вона являється ще одним зосередженням джерел живлення та розваг. Проте великих клубів, дискотек і.т.д. помічено не було. Етакі культурні ресторанчики з подекуди живою музикою.
На щастя я не помилився, коли планував, куди їхати і в Бечічах нічне життя відсутнє практично зовсім. Так що можна було спокійно спати не слухаючи всякі тиц-тици сусідніх дискотек.
Закінчив я цей день нічними купаннями та намаганнями сфоткати місяць та навколишні міста.
Місяць був в хмарах і ніяк не давався
Але вдалося зловити і нормальний
Що правда це було після купання і руки трохи тремтіли від холоду. В воді традиційно тепліше чим на вулиці :).
З Бечічі все.
Сподіваюся, далі буде...