Чорногорія. Пригоди другого дня - Будва старовинна.

Apr 15, 2015 16:56

За мурами, показаними в попередньом пості, розмістився історичний центр Будви. Але перед тим як показувати Стару Будву, пройдуся трохи по її історії.

Перші поселення з'явилися тут ще 2500 років тому назад і були засновані фінікійцями. Згодом тут правив Рим, Візантія, Сербські королівства. З 1420 по 1797 роки місто знаходилося в складі Венеціанської республіки. Інформації мало в інтернеті, але мені здається, що зарашній вигляд міста був здебільшого сформований саме в той час. Згодом була Австро-Угорська імперія, Югославія, Сербія та Чорногорія, ну і врешті Чорногорія. Майже весь час існування місто не виходило за межі фортечних стін і активна розбудова та ріст населення почалися лише в 80-х роках минулого століття.

І ще що мені здалося цікавим - кругом по Європі в XIX ст. займалися знесенням фортечних стін та заміною їх парками чи іншими суспільно-корисними об'єктами, а в Чорногорії що тут, що в інших містах як стояли, так і стоять.

Цікаве починається ще за межами стін, наприклад Будва має свій Цар-дзвін



Насправді це не зовсім дзвін і зроблений зовсім не з металу і входить разом з якорем в композицію встановлену в пам'ять всім морякам, що пішли в море і не повернулися.



А сам дзвін зроблений чи то з дерева, чи то з пінопласту...


Недалеко від цього місця знаходяться ворота, через які я і потрапив в місто.



Я по своїй наївності думав, що це були “іменні” Морські ворота, але от зараз виявив,що це не так :( Їх я упустив з виду.

Вулички міста





От не знаю, багато читав, ще як мав їхати туди, з яким упоєнієм розповідають про вузькі вулички старих міст, атмосферу, їх романтіку. Але мені стало нудно. Ідеш-ідеш, очам зачепитися немає за що. Хіба що кондиціонер або шмотки хтось вивішає сушитися.



Нє, ну воно гарно і цікаво, але все ж дуже одноманітне. Хоча люди тут продовжують просто жити, ото як ми в своїх багатоповерхівках...



На якійсь з стін здибав дивний фрагмент - чийсь герб?



Зайшлися в цих кам'яних джунглях і невеликі оазиси світла - от така міні площа з пальмою і залишками чогось римського у підніжжі



В результаті броділовок вийшов до якогось чи то вікна, чи то балкона в східній, приморській стіні - погляд праворуч-ліворуч




Вниз



І прямо



Острів з цього ракурсу мені нагадав фільм 2012, отой момент де земля стала дибки і місто цільними кусками поповзло вниз в море, точно так само і тут - вздибило, нахилило, але до кінця не втопило. На острів можна попасти, катери туди снують постійно, зараз він, здається, чиясь приватна власність.

На вікіпедії побачив, а потім прочитав про наявність в Будві розкопаних римських терм, пам'ятаючи масштаби і враження від варненських вирішив обов'язково найти і побачити місцеві.

Але першим привернув мою увагу костел Св. Івана. Навіть не так сам костел, як його башта.


доволі баяниста фотографія, зустрічається практично у всіх відвідувачів Будви, я виключенням не став, гарно ж :)

Рахується, що сучасного вигляду після багатьох перебудов костел набув в 1640 р. , а перші споруди постали в кінці XII, початку XIII ст.



Башту ж звели значно пізніше, в 1867 р. за проектом тірольського архітектора. Ну в принципі так, вирізняється вона на фоні інших, більш ширококостних місцевих споруд своєю витонченістю... І для мене ще й вирізнилося цікавим хрестом



Хоча згодом побачив, що там це норма.

А прямо поряд з костелом і знайшов терми, якщо чесно, вони розчарували, що розмірами, що станом



Душа очікувала більшого від такої старовини :(



Ще дзвони на фоні терм



В принципі, тут на невеликому п”ятачку зосередилися всі особливі цікавинки Будви. Ось ще одна релігійна споруда, на цей раз православна церква Св. Трійці.



Сама молода споруда, серед всіх тутешніх, всього навсього 1804 року побудови. Оскільки це єдиний більш-менш відкритий простір на території в середині стін, то ту же прописалася трибуна зі сценою.



Пара



Заходив в середину, що однієї, що другої - суворий аскетизм...

Тут же одна з найдавніших будівель міста - церква Св. Марії ін Пунта 804 р.



А примітили ту башенку в кутку? Мою увагу вона привернула своїми напівзамурованими дверима


якими, судячи по замку, хтось все ж відносно систематично користується.

Ще з церков тут присутня Св. Савви, але перебуваючи поряд, її не сфотографував, тому розповім згодом, коли показуватиму цитадель.



Після цитаделі ще трохи побродив по місту



Та й вийшов за межі



З цієї сторони, стіни, в комплекті з кутовою баштою, вражають більше



Інші “іменні” ворота - Земляні (не в тому сенсі, що з землі, а втому, що виходять на земну,а не морську сторони), я вже не пропустив



Зверху до низу таблички в які ілюструють частину історії міста - Венеція



З обов'язковим крилатим левом



І звільнення сербськими військами Будви від Австо-Угорської імперії



Поруч з ними знаходиться ще одна вціліла башта, в вікімапії підписана як Надбрамна



Ще трохи стіни з цієї сторони



Зараз воно виглядає таким пустинним, що вулички, які показував, що ці площі зі столиками під стінами... Ви не уявляєте у що воно перетворюється ввечері. Як десь в когось прочитав - суміш сільської дискотеки і елітного клубу. Від дискотеки - кількість народу і формат самої двіжухи, а елітного клубу - від зовнішнього вигляду її учасників і цін. Я навіть не чекав був, що тут стільки народу тусить, коли забрів сюди ж вечерком. Пройти по вулицях чи навіть тут...в деякі моменти протискуватися потрібно було...

Під час будівництва одного з готелів в 30-х роках недалеко від стін розкопали римський некрополь, побував і там



Ну і на цьому можна було б з Будвою закінчувати та повертатися тихо-мирно-культурно назад,



але мені ну дуже хотілося побувати на пляжі Могрен та подивитися одноіменну фортецю.

І ще цитадель лишається...

Далі буде...

Чорногорія, Будва, враження, замки, мандри

Previous post Next post
Up