Хоростків
Гусятинський район Тернопілля надзвичайно багатий на цікаві історичні містечка. На черзі - маленьке місто Хоростків, яке знаходиться поза всіма великими автомобільними трасами, і тому його рідко відвідують туристи. Подивитися тут є на що. Це, передусім, один з найбільших на Тернопіллі графських маєтків, що включає в себе аж 4 садибних будівлі. Також є костел, цвинтарна капличка, дві церкви, дендропарк і вокзал австрійських часів.
Поселення Хоростків на березі річки з таємничою назвою Тайна вперше згадується у 1564 році. Згідно тому документу - грамоті польського короля Сигізмунда ІІ Августа Хоростків було надано у довічне користування Якубу і Єжи Струсам. Тоді поселення входило до Теребовлянського повіту.
У 1578 році Хоростків отримав обмежене Магдебурзьке право. З 1628 року від вже згадується, як приватне місто, яке належало Єжи і Марцин Калиновські. На початку століття Калиновські збудували у містечку замок, подальша доля якого невідома, заснували римо-католицьку парафію, яка мала костел, освячений на честь Св. Миколая. Всі надбання Калиновських були знищені козаками у 1648 році, а у 1650 році татари спалили а будинок підданих.
У 1748 році хоростківська парафія відновилася під титулом Св. Йосипа. Тоді Хоростків і навколишні землі вже належали магнатам Сангушкам. А у 1790-ті роки місто у Сангушків викупив граф Юзеф Каласантій Левицький гербу Рогаля, перетворивши містечко на родинний маєток. У той час новий власний почав розбудову перший етап розбудови садибного комплексу, збудувавши палац у класицистичному стилі і будинок служб.
Скромний палац мав всього один поверх, а єдиною його прикрасою були шестиколонні портики на парадному та парковому фасадах.
Парадний фасад:
Парковий фасад:
В радянський час в палаці розташовувався музей природи. Вже декілька років будівля пустує і руйнується.
Будинок служб, який постав одночасно з палацом, має портик з чотирма колонами.
Одночасно з двома садибними будинками звели в'їзну браму маєтку, яку прикрасили претензійні обеліски з рельєфами із зображеннями закоханих.
В середині ХІХ століття син Юзефа Левицького граф Каетан Левицький розпочав масштабну розбудову Хоросткова. З'явився парафіяльний костел, греко-католицька церква, цвинтарна каплиця. Каетан заповів Хоростків своїй доньці Софії. Її чоловік, граф Вільгельм Станіслав Семенський, додав до свого прізвища прізвище жінки і з тих пар став йменуватися Семенським-Левицьким. У власності родини Семенських-Левицьких Хоростків перебував до націоналізації маєтку у 1939 році. Останній приватним власником містечка був граф Ян Станслав Семенський-Левицький.
Будівництво другого етапу палацового комплексу у Хоросткові припадає на кінець ХІХ століття, коли його власниками вже були Семенські-Левицькі. Тоді було зведено двоповерховий палац, який і зараз є окрасою комплексу. Палац було збудовано за проектом італійського архітектора Боточчині у стилі необароко. Зараз в палаці перебуває музична школа і бібліотека.
Деталі головного фасаду:
В той самий час поруч з брамою звели будівлю кінського манежу. Манеж являє собою одноповерхову споруду з елементами необароко, з двоповерховими бічними прибудовами.
Навколо палаців було розбито величезний парк, який складався з двох частину регулярного (французького) парку і ландшафтного (англійського). У 1972 році стараннями Василя Корчемного на площі 18 га, яку займала садиба, закладено Хоростківський дендропарк.
У 1859 році у Хоросткові на кошти Левицьких збудовано мурований парафіяльний костел у неоготичному стилі, який 1862 року освятили під титулом Св. Йосипа. Храм висадили в повітря у 1965 році, а на його місці збудували будинок культури. У 2003 році освячено фундамент під новий храм, а пару років тому костел повністю відбудували.
У 1855 році на цвинтарі неподалік від палацу постала родинна капличка Левицьких (пізніше - Семенських-Левицьких) у стилі неоготики. У 1993 році вона була переосвячена під храм Архангела Михайла, а місцеві католиків послуговувалися нею до відбудови костелу.
У 1887 році напроти палацово-паркового комплексу збудували велику греко-католицьку церкву Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці. Храм прикрашають чотири скульптури ангелів-охоронців.
У 1996 році у центрі Хоросткова православною громадою (УПЦ КП) зведено за проектом М. Нетриб'яка та освячено величезний собор св. Володимира і Ольги. Собор прикрашає мозаїка з образами святих.
Поруч з містом знаходиться однойменна залізнична станція з будівлею вокзалу 1890 року.
Поселення Хоростків на березі річки з таємничою назвою Тайна вперше згадується у 1564 році. Згідно тому документу - грамоті польського короля Сигізмунда ІІ Августа Хоростків було надано у довічне користування Якубу і Єжи Струсам. Тоді поселення входило до Теребовлянського повіту.
У 1578 році Хоростків отримав обмежене Магдебурзьке право. З 1628 року від вже згадується, як приватне місто, яке належало Єжи і Марцин Калиновські. На початку століття Калиновські збудували у містечку замок, подальша доля якого невідома, заснували римо-католицьку парафію, яка мала костел, освячений на честь Св. Миколая. Всі надбання Калиновських були знищені козаками у 1648 році, а у 1650 році татари спалили а будинок підданих.
У 1748 році хоростківська парафія відновилася під титулом Св. Йосипа. Тоді Хоростків і навколишні землі вже належали магнатам Сангушкам. А у 1790-ті роки місто у Сангушків викупив граф Юзеф Каласантій Левицький гербу Рогаля, перетворивши містечко на родинний маєток. У той час новий власний почав розбудову перший етап розбудови садибного комплексу, збудувавши палац у класицистичному стилі і будинок служб.
Скромний палац мав всього один поверх, а єдиною його прикрасою були шестиколонні портики на парадному та парковому фасадах.
Парадний фасад:
Парковий фасад:
В радянський час в палаці розташовувався музей природи. Вже декілька років будівля пустує і руйнується.
Будинок служб, який постав одночасно з палацом, має портик з чотирма колонами.
Одночасно з двома садибними будинками звели в'їзну браму маєтку, яку прикрасили претензійні обеліски з рельєфами із зображеннями закоханих.
В середині ХІХ століття син Юзефа Левицького граф Каетан Левицький розпочав масштабну розбудову Хоросткова. З'явився парафіяльний костел, греко-католицька церква, цвинтарна каплиця. Каетан заповів Хоростків своїй доньці Софії. Її чоловік, граф Вільгельм Станіслав Семенський, додав до свого прізвища прізвище жінки і з тих пар став йменуватися Семенським-Левицьким. У власності родини Семенських-Левицьких Хоростків перебував до націоналізації маєтку у 1939 році. Останній приватним власником містечка був граф Ян Станслав Семенський-Левицький.
Будівництво другого етапу палацового комплексу у Хоросткові припадає на кінець ХІХ століття, коли його власниками вже були Семенські-Левицькі. Тоді було зведено двоповерховий палац, який і зараз є окрасою комплексу. Палац було збудовано за проектом італійського архітектора Боточчині у стилі необароко. Зараз в палаці перебуває музична школа і бібліотека.
Деталі головного фасаду:
В той самий час поруч з брамою звели будівлю кінського манежу. Манеж являє собою одноповерхову споруду з елементами необароко, з двоповерховими бічними прибудовами.
Навколо палаців було розбито величезний парк, який складався з двох частину регулярного (французького) парку і ландшафтного (англійського). У 1972 році стараннями Василя Корчемного на площі 18 га, яку займала садиба, закладено Хоростківський дендропарк.
У 1859 році у Хоросткові на кошти Левицьких збудовано мурований парафіяльний костел у неоготичному стилі, який 1862 року освятили під титулом Св. Йосипа. Храм висадили в повітря у 1965 році, а на його місці збудували будинок культури. У 2003 році освячено фундамент під новий храм, а пару років тому костел повністю відбудували.
У 1855 році на цвинтарі неподалік від палацу постала родинна капличка Левицьких (пізніше - Семенських-Левицьких) у стилі неоготики. У 1993 році вона була переосвячена під храм Архангела Михайла, а місцеві католиків послуговувалися нею до відбудови костелу.
У 1887 році напроти палацово-паркового комплексу збудували велику греко-католицьку церкву Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці. Храм прикрашають чотири скульптури ангелів-охоронців.
У 1996 році у центрі Хоросткова православною громадою (УПЦ КП) зведено за проектом М. Нетриб'яка та освячено величезний собор св. Володимира і Ольги. Собор прикрашає мозаїка з образами святих.
Поруч з містом знаходиться однойменна залізнична станція з будівлею вокзалу 1890 року.