Ой, як давно я тут не писала...
Знаю, що мене не читає вже ніхто, а надто не читають ті, кого би я хотіла мати за свою авдиторію, але то таке. То от, до уваги тих, хто залишився. Поки я мовчала, в мене назбиралося багато печальних і поучітєльних історій, таких, що мороз, мурашкі і хлібні крихти по коже і всьо такоє. Ну, а нині буде така, легенька і
(
Read more... )