(Untitled)

Mar 17, 2009 13:31

і ти говориш: - ну може, з часом ( Read more... )

стіх

Leave a comment

Comments 12

idegen March 17 2009, 13:33:06 UTC
...де він, мій спокій,
як його звати,
що таке щастя,
де його взяти?
з'їм щось солодке,
щоби відпустило,
виключу серце,
щоби не боліло...

Reply

te34 March 17 2009, 13:35:28 UTC
зелене листя білі каштани іменно))

Reply

idegen March 17 2009, 13:46:07 UTC
ну так, без музики і голосу солістки воно десь так виглядає...

Reply


titka_vitka March 17 2009, 13:36:23 UTC
наконєцто

Reply


irishhighlander March 17 2009, 14:06:14 UTC
Ми тут недавно про "поточну музику" говорили

Я щойно після "ну може, з часом..." переключився на "а що, як і справді раптом ніде, а що, як і справді раптом ніде, а що як і справді раптом ніколи" переключився. При тому, що на харді того в мп3 не було, і довелось на рідному файлозвалищі поритись пару секунд.

До речі... "Пісня про дотепновиграну стіну" - таки сипатично :)

Reply


kinder_makinder March 17 2009, 14:09:07 UTC
а чому жіноче? дуже по-мужськи сказано.
і кстаті - дуже похоже на жадана))
я до речі купив вчора ефіопію, дійшла нарешті, на тому тижні ходив - ще не було. у нас вона не 20, як ти казала, а 26.20, такшо ти мені винна 6.20 - це в бадезі коло ринку 200 грамів - ціле щастя, абманщіца)
вірш хороший. без пизди. але схожий на жадана)))

Reply

te34 March 17 2009, 14:13:54 UTC
ну я ж свідомий обожатєль і подражатєль жадана!

ладно, 6.20 так і бить, торчу. дьорнем як потепліє))

Reply


trill_i_poot March 17 2009, 14:10:49 UTC
дапустім да.
але воно трохи неритмічно)
а мо так і треба.

Reply


Leave a comment

Up