Что-то или я разучился понимать по-украински, либо Вы что-то напутали))) Матерью Владислава была Маргарита Дураццо, совсем не польская, а вполне себе анжу-сицилийская принцесса.. На корону Венгрии он хоть и претендовал, но Сигизмунд Люксембургский оказался покруче и вышиб его оттуда. А вот капелла слева от входа у вас очень удалась. В мой приход там была тьма в Крыму.
Уж не знаю насколько Вы по-украински понимаете, но судя по всему действительно ошибка. Спасибо. Потом исправлю через примечание (так мне кажется более правильно). Дело в том, что я в два часа при написании поста и так не укладываюсь, а если буду еще по несколько раз проверять информацию, так и дня не хватит )))).
Довго раздивлялась розписи. Добре, що ви зробили окремі світлини. Де ще таке побачиш... Про ченців: не дуже й аскетичне в них життя - музицирують, бджолами займаються, город садять, гуляють по кущам райським. ..Що ще треба? "Здоровый образ жизни"...Тому й весь час веселі, бо з жінками справ ніяких не мають. Самі все роблять... Там де Успіння (католики кажуть - "В небо взяття") - чоловік та жінка - Святі, бо з німбом. Дійсно, цікава розпис. Хочу запитати - може вам це відомо. Там де каплиця сімейства маркізів Караччоло. Чоловіки в латах тримають в руках дуже цікаву "штуку". Що це може бути? І не вперше зустрічаються чоловіки с двома хвостами. Що за міфичні істоти? Отримала естетичне задоволення. Дякую.
Владисласлав Варивоньчек? Мабуть, Владислав Варненчик?
Стосовно монахів додам, що вони, як правило, переважно мовчать.. Якщо це, звичайно, не стосується богослужінь і розважань. Що до каплиці Карачоло, то чесно кажучи, не знаю. Після Дмитра, постараюсь відповісти на Ваші запитання. Ви як завжди дуже уважні. Дякую. І за Владислав Варненчика дякую. Вже виправляю.
Що до Владислава Варненчика, то після того, як була у Варні - це один з моїх улюблених героїв. Не книжкових, а дійсних. Але на жаль, ніяк не виберу час написати про битву при Варні. Про Варненчика зараз мало хто знає. Тому зраділа, коли прочитала його прізвище у Вас. Зараз у мене в голові - тільки Альошкіни....А в плані - Катерина Білокур...
Про Владислава Варненчика знаю з "Історії Туреччини" А.Кримського. Але оскільки він тюркофіл, то про битву під Варною довідався більше в антизахідному ключі. Треба ще щось почитати ще, щоб оцінити всестороннє. Ладислав Погробек теж дуже цікавий король. Я про нього довідався з книги "Недуги сильных мира сего". Вам як медику, ця книга була б цікавою. А може Ви про неї знаєте? Гарних Вам постів! P.S. Вже, сподіваюсь, скоро напишу Вам на пошту про Личаків.
В Неаполе так много интересного, что трудно все "объять" за один раз. Поэтому и описывать сам город трудно. Я вот на Португалию переключился ))). Спасибо.
Спасибо! Я эту церковь отметила как "самое самое". Посмотрела ваш пост. и убедилась. Я в любом месте пытаюсь уклониться от барокко. Только в моей любимой Португалии оно меня влечет, но португальское барокко особенное
Вам спасибо! Мне эта церковь тоже больше всего понравилась. И на барокко у меня тот же, что и у Вас взгляд (включая Португалию). Он у меня в журнале четко прослеживается.
Да, я заметила) Португальское барокко обильно украшено моим любимым азулежо, и оно такое, на гране кича, на грани фола в своей золотой роскоши, совершенно гипертрофированно пышное и стоит у меня особняком, а музей азулежу в Лиссабоне один из немногих музеев, которые превзошли мои ожидания) Италия ведь чем южнее, тем "барокистее" Во Флоренции почти нет, в Риме барокко такое гладко причесанное, классически аккуратное. Мне стыдно признаться, но меня не тронул собор св.Петра, кроме Пьеты. От нее меня оттаскивали. Хотя в старинных церквях готических, старых православных храмах, ренессансных,у меня мурашки по коже. Может, если бы я была христианкой, особенно католичкой, испытывала бы религиозный трепет, но сказать не могу. Я стояла там и вокруг пышное, красивое сияющее барокко, сосвершенно музейные холодные колонны... Расскажу после Неаполя. Мне почему-то кажется, что чувства будут другие)
На меня Неаполь в целом, несмотря на всю мою подготовку, произвел ошеломляющщее впечатление! Это не Рим, и не Лиссабон, и не Афины. Я бы его назвал не самым красивым, но самым колоритным и интересным городом Италии. А такого количества мусора я прежде нигде не видел. Разве, что совсем недавно в Каире. Но Неаполь то, как будто в Европе находится... Может у Вас будут о нем совсем другие впечатления. Вполне возможно. И это нормально :). А пока я вам Роза рекомендую, тем более, что Вы коснулись этой темы, посмотреть фильм "Барокко! От собора св.Петра до собора св.Павла" Там много в первой серии о Риме и Неаполе есть. Да и снял его один из моих любимых искусствоведов
( ... )
Comments 25
А вот капелла слева от входа у вас очень удалась. В мой приход там была тьма в Крыму.
Reply
Дело в том, что я в два часа при написании поста и так не укладываюсь, а если буду еще по несколько раз проверять информацию, так и дня не хватит )))).
Reply
Reply
Там де Успіння (католики кажуть - "В небо взяття") - чоловік та жінка - Святі, бо з німбом. Дійсно, цікава розпис.
Хочу запитати - може вам це відомо. Там де каплиця сімейства маркізів Караччоло. Чоловіки в латах тримають в руках дуже цікаву "штуку". Що це може бути?
І не вперше зустрічаються чоловіки с двома хвостами. Що за міфичні істоти?
Отримала естетичне задоволення. Дякую.
Владисласлав Варивоньчек? Мабуть, Владислав Варненчик?
Reply
Що до каплиці Карачоло, то чесно кажучи, не знаю. Після Дмитра, постараюсь відповісти на Ваші запитання. Ви як завжди дуже уважні. Дякую.
І за Владислав Варненчика дякую. Вже виправляю.
Reply
Зараз у мене в голові - тільки Альошкіни....А в плані - Катерина Білокур...
Reply
Ладислав Погробек теж дуже цікавий король. Я про нього довідався з книги "Недуги сильных мира сего". Вам як медику, ця книга була б цікавою. А може Ви про неї знаєте?
Гарних Вам постів!
P.S. Вже, сподіваюсь, скоро напишу Вам на пошту про Личаків.
Reply
Reply
Спасибо.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment