Leave a comment

Comments 9

sibeaster July 7 2016, 18:28:55 UTC
Великолепно!
К своему стыду, доселе даже не слыхал про эту "Тайную вечерю"

Reply

taras_palkov July 9 2016, 08:11:05 UTC
Все знать невозможно. Для этого есть друзья в ЖЖ ))). Я многое от вас узнал, теперь рад, что и от меня вы кое-что узнали.

Reply


zalgalina July 7 2016, 19:41:31 UTC
Боже, як цікаво!!! Зовсім невідоме для мене ім,я.
Дійсно, теж подумала про Пінзеля. Тому що відразу ж відчула рух,- і не тільки рух тіла та складок одягу, а й рух думки. Як добре,що Ви нам показали це диво. Але маю надію на продовження - не всі фігури можно роздивитись детально. Покажіть, будь ласка, так, як показали Петра. Якщо, звичайно, маєте можливість.
Щиро,щиро дякую!

Reply

taras_palkov July 9 2016, 08:14:07 UTC
Дуже дякую, пані Галино. Продовження буде, але вже італійське. На жаль не всі фото вдалися, та й часу я дуже багато не мав. Але повірте, це найкращі ракурси.

Reply

taras_palkov July 9 2016, 08:27:09 UTC
Дуже дякую, пані Галино. Продовження буде, але вже італійське. На жаль не всі фото вдалися, та й часу я дуже багато не мав. Але повірте, це найкращі ракурси.

Reply


olga_kulaj July 9 2016, 19:50:04 UTC
Дуже цікаво. Обличчя Юди, й справді, дуже виразне.
Буває таке везіння, що хотілося б щось побачили, аж тут нагода, от і у Вас так вийшло.
І в мене. Я з 13 років була закохана у французьку літературу, перечитала багато, а отже, закохана і у Францію . В далеких глибинах душі мріяла побувати в Парижі. І мрія збулась через 4 десятки років. А минулої осені - ще раз (хоч всього на кілька годин). Для мене французька мова - як музика, хоч сама не здатна на ту вимову і дивуюсь, як наша дочка так її вивчила, що французи сприймають її за свою (нема акцента).

Reply

taras_palkov July 12 2016, 10:49:34 UTC
Радий, що Вас зацікавило. Ще два пости буду друзів скульптурою "мучити", а там піде трава і небо :).
Розумію Ваше захоплення французькою літературою і Францією загалом. Мені вона теж подобається. Правда те, що я тепер хочу перечитати не перекладене ні укр. ні рос. мовами. В радянські часи такого не перекладали, а зараз широкий загал й не цікавить.
Бажаю Вам відвідати Париж, як мінімум на кілька днів і отримати незабутні враження!
Так Франція в радянські часи в значній мірі сприймалася через пісні Матьє, Жода Сена і Азнавура, і так на слух ми сприймали мову цієї країни. Добре , що тепер можна почутити її вживу. Я поверхнево проглянув Ваші пости про Іспанію і дочки про Францію. Ще їх прокоментую. Напишу й про декомунізацію. Але не на широкий загал, а Вам особисто.

Reply

olga_kulaj July 12 2016, 15:19:58 UTC
Ми перший раз були в Парижі 5 днів, а минулої осені в центрі -2 години, решта часу -в аеропорту. Не скажу, що знову туди дуже рвуся, великі міста стомлюють. А взагалі, у Франції були в Альпах ( двічі), на Лазурному березі і в Нормаднії ( хоч це у 80 км від Парижу, с. Живерні, в саду Клода Моне, де він прожив останні 43 роки).
От в Альпи ми б ще...
А те, що Вас цікавить з літератури, не публікує журнал "Всесвіт"? Чи він ледь животіє?
Пишіть, буду рада.

Reply

taras_palkov July 13 2016, 09:03:57 UTC
Дуже сумніваюся, що "Всесвіт" таке публікує. До того ж те, що у ньому перекладається часто потім виходить окремими книжками. Наприклад "Заблудлі душі" Фредеріка Трістана. Але дякую, що Ви мені про цей чудовий журнал нагадали. Тепер подивлюся що там у ньому робиться.

Reply


Leave a comment

Up