Боже, як цікаво!!! Зовсім невідоме для мене ім,я. Дійсно, теж подумала про Пінзеля. Тому що відразу ж відчула рух,- і не тільки рух тіла та складок одягу, а й рух думки. Як добре,що Ви нам показали це диво. Але маю надію на продовження - не всі фігури можно роздивитись детально. Покажіть, будь ласка, так, як показали Петра. Якщо, звичайно, маєте можливість. Щиро,щиро дякую!
Дуже дякую, пані Галино. Продовження буде, але вже італійське. На жаль не всі фото вдалися, та й часу я дуже багато не мав. Але повірте, це найкращі ракурси.
Дуже дякую, пані Галино. Продовження буде, але вже італійське. На жаль не всі фото вдалися, та й часу я дуже багато не мав. Але повірте, це найкращі ракурси.
Дуже цікаво. Обличчя Юди, й справді, дуже виразне. Буває таке везіння, що хотілося б щось побачили, аж тут нагода, от і у Вас так вийшло. І в мене. Я з 13 років була закохана у французьку літературу, перечитала багато, а отже, закохана і у Францію . В далеких глибинах душі мріяла побувати в Парижі. І мрія збулась через 4 десятки років. А минулої осені - ще раз (хоч всього на кілька годин). Для мене французька мова - як музика, хоч сама не здатна на ту вимову і дивуюсь, як наша дочка так її вивчила, що французи сприймають її за свою (нема акцента).
Радий, що Вас зацікавило. Ще два пости буду друзів скульптурою "мучити", а там піде трава і небо :). Розумію Ваше захоплення французькою літературою і Францією загалом. Мені вона теж подобається. Правда те, що я тепер хочу перечитати не перекладене ні укр. ні рос. мовами. В радянські часи такого не перекладали, а зараз широкий загал й не цікавить. Бажаю Вам відвідати Париж, як мінімум на кілька днів і отримати незабутні враження! Так Франція в радянські часи в значній мірі сприймалася через пісні Матьє, Жода Сена і Азнавура, і так на слух ми сприймали мову цієї країни. Добре , що тепер можна почутити її вживу. Я поверхнево проглянув Ваші пости про Іспанію і дочки про Францію. Ще їх прокоментую. Напишу й про декомунізацію. Але не на широкий загал, а Вам особисто.
Ми перший раз були в Парижі 5 днів, а минулої осені в центрі -2 години, решта часу -в аеропорту. Не скажу, що знову туди дуже рвуся, великі міста стомлюють. А взагалі, у Франції були в Альпах ( двічі), на Лазурному березі і в Нормаднії ( хоч це у 80 км від Парижу, с. Живерні, в саду Клода Моне, де він прожив останні 43 роки). От в Альпи ми б ще... А те, що Вас цікавить з літератури, не публікує журнал "Всесвіт"? Чи він ледь животіє? Пишіть, буду рада.
Дуже сумніваюся, що "Всесвіт" таке публікує. До того ж те, що у ньому перекладається часто потім виходить окремими книжками. Наприклад "Заблудлі душі" Фредеріка Трістана. Але дякую, що Ви мені про цей чудовий журнал нагадали. Тепер подивлюся що там у ньому робиться.
Comments 9
К своему стыду, доселе даже не слыхал про эту "Тайную вечерю"
Reply
Reply
Дійсно, теж подумала про Пінзеля. Тому що відразу ж відчула рух,- і не тільки рух тіла та складок одягу, а й рух думки. Як добре,що Ви нам показали це диво. Але маю надію на продовження - не всі фігури можно роздивитись детально. Покажіть, будь ласка, так, як показали Петра. Якщо, звичайно, маєте можливість.
Щиро,щиро дякую!
Reply
Reply
Reply
Буває таке везіння, що хотілося б щось побачили, аж тут нагода, от і у Вас так вийшло.
І в мене. Я з 13 років була закохана у французьку літературу, перечитала багато, а отже, закохана і у Францію . В далеких глибинах душі мріяла побувати в Парижі. І мрія збулась через 4 десятки років. А минулої осені - ще раз (хоч всього на кілька годин). Для мене французька мова - як музика, хоч сама не здатна на ту вимову і дивуюсь, як наша дочка так її вивчила, що французи сприймають її за свою (нема акцента).
Reply
Розумію Ваше захоплення французькою літературою і Францією загалом. Мені вона теж подобається. Правда те, що я тепер хочу перечитати не перекладене ні укр. ні рос. мовами. В радянські часи такого не перекладали, а зараз широкий загал й не цікавить.
Бажаю Вам відвідати Париж, як мінімум на кілька днів і отримати незабутні враження!
Так Франція в радянські часи в значній мірі сприймалася через пісні Матьє, Жода Сена і Азнавура, і так на слух ми сприймали мову цієї країни. Добре , що тепер можна почутити її вживу. Я поверхнево проглянув Ваші пости про Іспанію і дочки про Францію. Ще їх прокоментую. Напишу й про декомунізацію. Але не на широкий загал, а Вам особисто.
Reply
От в Альпи ми б ще...
А те, що Вас цікавить з літератури, не публікує журнал "Всесвіт"? Чи він ледь животіє?
Пишіть, буду рада.
Reply
Reply
Leave a comment