Скарби Апулії - 5. Поліньяно-а-Маре - Масафра
Поліньяно-а-Маре (Polignano a Mare)
Минулого разу свій пост я закінчив розповіддю про Монополі. Поруч із ним розташоване дуже популярне серед туристів містечко Поліньяно-а-Маре. І хоч особливих пам’яток тут немає, зате є один із найкрасивіших пляжів Італії. Пам’ятне фото пляжу, ніби в лещата затиснутого скелями, як правило, роблять з розташованого на via San Vito мості-віаудуку.
Хоча і в інших місцях теж можна зробити пречудові фото.
Берег, на якому стоїть стара частина міста - центр, являє собою прориту гротами карстову породу. Тому Поліньяно ніби завмерло над морем, а балкони будинків буквально звисають безпосередньо над водою.
Відвідувачі містечка можуть тут винайняти квартиру і насолоджуватися видами, як, наприклад, ось ця туристка з Азії.
Причому, мені навіть видається, що задоволення від відпочинку тут можна отримати і не у розпал сезону. Чесно кажучи, я б приїхав сюди із великим задоволенням ще раз.
Вулиці Поліньяно-а-Маре гарні не лише ті, що проходять вздовж моря.
В місті знаходиться також один з найвідоміших у всьому світі ресторанів Grotta Palazzese, фотографії якого увійшли у всілякі рейтинги незвичайних і романтичних місць для вечері.
Відоме Поліньяно і завдяки своєму видатному уродженцю - Доме́ніко Моду́ньо. Може ви й не чули це ім’я, але точно знаєте його пісню «Volare», що в перекладі означає «Літати».
Click to viewЦе одна з найвідоміших у світі італійських пісень. Її продажі в Італії склали 800 тис. примірників і аж 22 мільйони в усьому світі!..
А ще Моду́ньо 4 рази ставав переможцем на конкурсі італійської пісні в Сан-Ремо. Це найбільший успіх серед усіх виконавців.
Гуляючи по місту, ви неодмінно натрапите на пам’ятник Модуньо з розпростертими ніби в польоті руками.
Ну а зараз заглибимося в середину Апулії подалі від узбережжя і завітаємо в невеличке місто Масафру, відоме своїми середньовічними печерними церквами.
Масафра (Massafra)
Масафра розташована неподалік Матери. Як через, так і поблизу неї (так само, як і її більш відомої сусідки) проходить багато карстових ущелин, тобто ярів, чи італійською гравін. Одна із них - La Gravina di San Marco буквально перетинає центр міста. З мосту, прокладеного через неї, можна сфотографувати потужну фортецю (13-16 ст.),
кафедральний собор,
а також печерну церкву.
Фресок у ній, судячи з усього, не збереглося. А от в інших печерних церквах Масафри, що буквально розкидані по місту, так! Реставрувати печерні церкви почали відносно недавно, але навіть у ті, які збереглися в хорошому стані, не так-то просто потрапити. Потрібно домовлятися в інформаційному центрі на конкретний час. Мені ще пощастило, що заздалегідь записалися на екскурсію два французи. Тож я приєднався до них.
Перша церква, до якої ми потрапили, названа на честь св. Леонарда.
В інтер’єрі чітко простежується вівтарна перегородка, престол.
Візантійські фрески, які мистецтвознавці датують дуже умовно 10-12 ст., в значній мірі пошкоджені. Але багатьох зображених можна ідентифікувати.
Деісіс в апсиді. Зверніть увагу як гарно промальований трон Христа.
Св. Петро.
В арці - свв. Косма й Дем’ян.
В іншій арці вівтарної перегородки - авторитетні для монахів-василіян, які тут жили й молились - св. Антоній Великий і св. Павло Анахорет. Про них я розповідав у постах про Єгипет - https://taras-palkov.livejournal.com/18529.html та https://taras-palkov.livejournal.com/18239.html
Печерна церква №2 - церква Канделоро, тобто Стрітення. До неї ведуть униз круті сходи.
Збережені розписи у церкві датуються 12-13 ст.
Ось фреска «Стрітення», яка дала назву самій церкві.
А тут зображені знову свв. Косма й Дем’ян, правда вже швидше у західному стилі.
У церкві є ще одна фреска, дуже важлива, оскільки рідкісна з іконографічної точки зору. На ній Богородиця веде за руку маленького Ісуса, який тримає кошик з яйцями...
Печерну церкву можна було б і краще сфотографувати, але для цього потрібен час. До того ж французи теж хотіли щось сфотографувати і весь час потрапляли мені в кадр. Один із них, той що старший, виявляється, років із 40 тому, відвідуючи Київ, був у Києво-Печерській лаврі.
Я, бачачи їхній інтерес до печерних церков і знаючи, що у сусідньому селищі Моттолі, до якого складно добиратися, є ще й інші цікаві печерні церкви, вирішив загітувати їх поїхати туди після оглядин Массафри разом на таксі. Як виявилося, вони вже там були минулого року (!!!) і, крім того, бачили ще немало печерних храмів у Апулії. Що тут говорити - маньяки )))!
І ще одна церква в програмі нашої екскурсії - Сант'Антоніо Абате (або Антонія Великого), розташована в підземеллі діючого шпиталю. Насправді тут навіть не одна, а дві церкви - візантійська (рання) та латинська (пізніша).
Фрески у церкві, на жаль, через значну вологу значно пошкоджені.
Ось ці, мабуть, найкраще збереглися.
Тут також можна побачити середньовічні «пральні машинки».
На відстані приблизно 4 км від центру Масафри знаходиться ще цікаве Святилище Мадонни делла Скали з печерною церквою і фресками усередині. Святилище знаходиться внизу однойменного яру.
Це важливе місце поклоніння для місцевих мешканців, тому до святині веде урочистий шлях.
По дорозі можна побачити ще одну печерну церкву - Санта-Марія-ла-Грека з фресками 14 ст.
Яр заповнениий природніми та рукотворними печерами, які походять від часів неоліту аж до до 50-их рр. 20 ст. На жаль, сам яр як і святилище з печерною церквою мені дослідити не вдалося. Воно відкрито щодня до 12.00. Тому фото лише через хвіртку.
Наступного разу маю надію розповісти про Таранто і тим самим закінчити розповідь про Апулію.