(no subject)
Ти мене не питай
Чому без тебе я жити не можу
Але ти лише знай
Що дух мій поряд з тобою
Я вірю, ми можемо бути щасливі
Й не треба ще кілька життів
Щоб нарешті з’єднатись у ціле
І у великій любові красивій
Родити нове
Я відчуваю невидимі сили
Що рвуть мене на частини
Я вже і так став багатьма
Але ж я єдиний, єдиний!
Мутять свідомість мені
Бридкі й неприйнятні потоки
Жбурляють мене в різні боки
Тримають тебе уві сні
Боже, ти ж точно знаєш
Як люблю я її,
Чому ти мене не пускаєш
До серця її, до землі?
Красуньо моя, Україно!
Земле моя кохана,
Я роблю все що од мене залежить
Щоб зустріти тебе за туманом
Бачу я жінку за ним
Вродливу, квітчасту, щасливу
Гарно вбрану, багату, єдину
Кохану мою, Україну!