Не скажу, що було зовсім погано. Я поспілкувалась з прекрасними людьми, майстринями, форумчанами. Але рівень організації, проведення заходу абсолютно протилежний назві "свято". Не дивно, що найвидатніші вишивальниці сучасності, носії традиції, взірці в усіх сенсах, такі як Лідія Бебешко приїздять на "свято" все рідше.
Рукотвори розказують про майстриню докладно.
Враження: білі полтавські сорочки Ніті Іпатій, очіпки Валентини Ануарової, де-які пояси, навіть трішки поткали на станочку... Це був нечисельний за кількістю майстрів ярмарок і ще менший за кількістю відвідувачів. Другого дня гроза, злива, впав шматок(!) дерева на машину неподалік нас, добре, що ніхто не постраждав. Змокли всі, щоправа за години дві повністю обсохли. Емоцій купа, різних. З антикварних виробів вартих уваги були хіба що сорочки з Новгород-Сіверського району (Чернігівщина)
Приходила до мене
Мавка Лісова. А так як тільки праведна людина може побачити русалку на Русалчин Великдень (білоруське повір'я), то працюю я у вірному напрямку))
Анонсованої на ФБ лекції по орнаментам та символіці вишивки не відбулось.
Сподіваюсь, "Країна Мрій" порадує поціновувачів традиційної культури більше.