Сороміцькі дайни - латиські народні пісні

[strongowski]

Коментувати

 Я не буду поширюватися про те, що таке дайни - це вичерпно описано Юрієм Садловським у передмові до книги (пдф), що на ілюстрації. Я побачив її коли надавав консультаційну допомогу членам журі Книги Форуму (Форуму Видавців, зрозуміло, в списках я проходив як "експерт", але природня скромність і факти не дозволяють мені так називатися :). Приємно оформлена (акварелі Ріхарда Заріньша). Добре надрукована. Недорога (пізніше придбав на стенді "Астролябії" за 25 грн). І містить казкові за силою тексти (тут перепрошую всіх, хто знає, що я припинив матюкатися, оскільки в текстах мати є, а в мене будуть крапочки).

Отже, сороміцькі дайни:

***

Мамо, дай кому попало,
Ковалю не віддавай!
Він лише кує залізо,
Й харлужний в нього х**.

***

Бог ти мій, і що робити,
Суджена цілком без дірки?
В ліс веди, пристав до дуба,
Нехай дятел дірку робить.

***

Наречену не ображу,
Собі злого не дозволю:
Бо вона мене кохає,
Передок дає і рота.

***

А пани усе панами,
В рукавицях п**ду гладять;
Лиш я, бідний плугатар,
Голими руками.

***

Ось комар ї*е сестрицю,
Аж гойдаються ліси;
Я ж коли ї*у дівицю,
Не ворушиться й листочок.

***

Та ї*ись, чого чекаєш,
Смерті ти своєї ждеш?
А помреш лиш закопають,
Хробаки п**ду згризуть.

цим постом починаю нарешті хвалитися буксами - колись треба почати.