Коментувати без тебе дуже самотньо. У цьому натовпі
облич і
сердець сконденсованих в слові «ющенко»
які щогодини байдужіють від
задоволення їжею
питвом і теплом відсутности боротьби
є лиш очікування ніц
невідомо чого
і підтримка людей що вірять у наше чекання
і те що їхня
робота на инших плечах
ми герої. Серед наметів
так далеко від рідних
(
Read more... )
Comments 3
Reply
Если доживу ( а это не факт, - мне, к сожалению, немало лет) - переведу когда-нибудь на русский Вашу прозу - не сомневаюсь, что она появится! :)
Reply
Reply
Leave a comment