То, что осталось от памятника Ленину в Киеве, в начале Крещатика, нужно оставить в таком виде в назидание потомкам и тиранам (смотри P.S.). Если вы не слышите, это не значит, что к вам в ваши дворцы не достучатся. Еще и как достучатся. Не оставляйте народу только тот путь, в который вы не верите - народ может по нему пойти до конца победы.
Плод коллективного творчества советских архитекторов и активистов Майдана на сегодня выглядит так:
Сохранить бы всё это в таком виде.
Лагерь сторонников БЮТ и Ю.Тимошенко удивил - живее всех живых.
Сразу за баррикадой возле ЦУМа вот такая инсталляция:
Размещать много фотографий смысла нет, так как прекрасные фотографы уже сделали и делают целые фотоальбомы бытия и свершений Майдана, например вот этот ранее упоминавшийся прекрасно организованный
альбом от Е.Чубука.
Потому я в основном фотографирую себе и родным для просмотра - и не более.
Из сердца Майдана - только ещё одно фото этой шикарной неповторимой ёлки:
P.S.
Василь Симоненко.
Пророцтво 17-го року.
Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил-
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах.
Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевно б репнуло від сорому й хули.
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил.
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил!
Уже народ-одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Розтерзані, зацьковані, убиті
Підводяться і йдуть чинити суд,
І їх прокльони, злі й несамовиті,
Впадуть на душі плісняві і ситі,
І загойдають дерева на вітті
Апостолів злочинства і облуд!
23.12.1962