пост 2020-01-01 20:07:00
З 2011,12 зкінчились сили і не відновились *
терпіти з близької відстані біль та приниження*
як за роки виняток: *
хіба коли стачає любові побігати "по-старому",
покосплеїти минуле десятиліття, бо заради самої дії на біганину готовий, інакше в питанні романтики ніколи не практиковано, та й не треба, адже "духовний косплеэр" досяг уже усього, а отже,це тупо - прагнути уроку про муки на перший погляд душевних стосунків,
що швидко в уяві прикидуються як скороспілий неадекват - нема інтересу будь-що зайве починати, ні на що хороше не варто й сподіватись,
таким живу правилом, доки не розумію, не здатен, не здогадаюсь як зі свого життя щось варте організувати, бо ніначому йому заснуватись, крім чекати толку від "духовного косплеєрства",
що сумом та втратою та програним очікуванням змін на краще завершилось 2011.12, відтак, ніпрощо згадувати, крім як спецефекти й любов понад архітипування - чи чим я в осяйній вищими сферами голові займався доки блукав у пошуці що би це значило, щирим віжчуттям визнанності вдохновляючись?
О, знову цей період згадав, вкотре з 2011.11, як до жж тверезим текстом дорвався.
І, загалом, ідеї на відео - це з відчуттів типу того як хтось маніпулює відомим звичним контентом, поза межами часу йому застосунок у миті і правилі знайшов.
Такий от смисл кепкувальний на те, що вважав незалежним й самодостатнім-
і підсилюючим гумористичний ефект у ноосфері людства об'эднанні, бо всі ми кепкуємось кожен своїми духовними жартами, казками.
Глузуємось разом незалежно від відстаней та часу.
Все втрачав й досi звик,
Сприймати оточуючий свiт як щось недружнє,
Не завойоване своïм кращим проявом, куса за горло непочесна невiдомiсть,
Не тим займався, безглуздо згадувать,
Без шкiдливих звичок, зате з клепкозняттям,
Ненависть до патi, iгр вiдносин у людей,
Все жалюгiдне, все обертається не тим,
А менi з 2012 чесностi заспрагло,
Все чесно - iгр в людей немає,
Хоча це ж добре що "Бреши менi вголос, вголос бреши, Хочу заснути пiд твою брехню" - добре, що майже не турбує, а то б через 9 рокiв без близького тепла є ризик що б повiрив.
А так - навзнак,
Зустрiв знак,
Подобається як в читаннi якось книги на певному мiсцi зовнiшнiй свiт "цитатно" до тих сторiнок пiдiгрує,
Подобаєтся, як трапить на дорозi музичний настрiй,
Так бува коли робота завершується чи волонтерськi справи,
Подобається увi снi нагадування про абстракцiю любовi до жодних з кола теперiшнiх знайомих, бо коло бачиться проблемним,
Я ж необоснований, я не досяг, невiдомий, не пояснити чим так роки був зайнятий, що ненависть до цивiльних проявiв, це лише цьогорiч менi чогось не вистачає, а досi з 2012 вже був звик-брехнi, ілюзiй нема, лише знакова казочна брехня, яка турбує замiнником людськоï логiки, бо сам хотiв високого прояву, вартого часозайняття, я контактую радше з пiдсвiдомiстю, менi цiкаво 9 poкiв лиш що трапить менi в поле зору iз випадковостей знаково зазначених, фокус зору вдало направлений у момент цiкавоï думки, до якоï пiдiгрує i пiдтролює,
Той же принцип на вiдео збiгознаходження - аби було прикольно.
Iз феєречним задерикуватим смислом.
Водночасово зiграних, одне вiдео зi звуками вiдiмкнено:
Сердючку на Гагу,
Сталевий алхiмiк на Скрябiна,
Basement Jaxx "Take me to your house" на "Не поняла" ВIА Гри.
В цьому якийсь змiст що раз звертаю увагу на такi збiгонаходження, траурюючи по дурацькiм самопризначеннi собi без участi людей постороннiх,
Фактично жодних, про що розповiдати як iгри в вiдносини не сприймати?
Там ще було отаке - не перетинало мiй шлях тепло нiяке чуже, бо не було варто, якщо за десять рокiв й сталося виключення, вдало подумав що краще б перше й востаннє, бо iнакше не цiнно буде згадувать
Спостереження-2013, та й до самого 2019 актуально
Божечки, ну я отупів
Який розмах вимахував три роки [напередодні],
що не рік - експансія,
що не досвід - розвиток, відкриття.
Та тепер суджу я, що нічим не здатен займатися.
Медитації не цікавили й раніше, не скінчене з 2007 навчання, без освіти вищої.
Чим мене лише привабить - виражати досвід серця,
єдино вартий,
(а ще мова примітивна, це видно з початку 2012 рифмовиння)
та на[ві]що, та на[ві]що, лишитись жити після всього,
як здобутки не коштують нічого, й не потрібні,
бо світ виявився не такий барвистий й цікавий як тоді-то [ https://stefan-blog.livejournal.com/922503.html],
коли художнє бачення стало основною, гормонально підсиленим кругозом "сьомого неба", розчинення ілюзій неспокою,
я не дуже вірив, дивувся, чому так, куди потрапив із собою - собою занадто вумним щоб цьому всьому радіти,
я ще досі з егоцентричним мозком, я помічаю що не можу бути на навколишній хвилі
[я досі котрий рік це все пишу із того досвіду, гей-гей, я не забуваю, але й не покидаю - писати про той досвід],
гуляння красивих пар на набережній, пішки мої прогулянки по набережній повз Дарницького мосту,
усе десь знак, усе поєднуються мудрістю,
проговорюваною вищими силами що десь засіли у мізках, бо легко все довкола кармічно пояснити, я злився з досвідом духовнолітературоворення, що десь подібне написано у книжках [якщо це не покарання таке хитре підсовуване, що насинхроював інформаційним полем з постійним пересіченням фокусом зору в черговий смисло-символ-знак по багатьом системам оціновуваним], як переживалось у посвяченнях адептам друїдським (шолі), лицарям, масонам тамплієризованим.
Та що ж це ще в цей час за перехрещені світляні стовпи - святкову атмосферу доповнюють десь за видимістю маршрутів прожектори,
дуже все вдало,
все на світі знаю,
і закоханий.
Коли прийде якийсь живий досвід мудрьоного спілкування щодо всього цього? (Відстежуваний, помічений)
Як показує досвід наступних 9 років - крім психіатриї обговорень, ні з ким і ніколи :)
update/ basement jaxx sync
translation to syn'ed sond: Serduchka-I dunno understand
17/10/2023, 00:24