Чистовик
початок - тут
[Отже,](вирішив таки викладати наявне, бо вже набридло час від часу, на протязі двох років, братись дописувати по чернетках. Вже й деякі відео заборонені чи звук на них, після того як востаннє брався дописувати, а ще втратилась можливість репощити через наявність «не гідних фейсбук» посилань у постах, щось там пов'язане зі спамом...)
Index of used episodes and soundtracks ________
П'ятнадцятий епізод
(Звідси)Лиха доля, дійсно лиха, нагнала в алкемічну державу кілько претендетів на закордонний імператорський трон з протиборних кланів. Один такий волоцюга з тілоохоронцями причепився до зловживання гаманцем сталевого алхіміка, бо безкоштовно пообідати за чужий рахунок, розказуючи якісь витребеньки, хочуть усі, а платити за збитки та руїни - все тому ж таки державному слузі
https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/videos/1341336209295358
а пан Шрам знайшов собі попутників - далекосхідничанку з пандою та погорілого на корупції колишнього власника шахти (про свою драматичну історію за участі братів-алхіміків він розкаже згодом). Не зміг втриматись щоб не записати цю серію з болгарськими субтитрами, а ще вліпити мінусовку " Скрябін - Небо каже (Йди Сюда".
Оскільки про нелюдське закулісся державслужбовцям бракує доказів та ретельних досліджень, а підлеглу полкана нещодавно підставили й сфабрикували слідство (гомункул що чинив вбивство фронтового товариша Юза - прийняв її форму, й самим друзям полкана довелось інсценувати страту щоб вивезти її за кордон) - браття з полканською командою кооперуються з принцом заради здатності його тілоохоронців відчувати дохлу енергію: під час минулої потасовки ті знаходили Заздрощі у будь-якій набутій формі, хоча першочергово ішли перевірити локацію на свої відчуття "близько сорока людей, що нерухомо стоять в одному місці", таким чином знайшли одного трикстера, що не зміг дати раду з ніндзями, ані перемогти, ані втікти - і вже був ладен з допомогою Ненажери анігілювати весь район зі свідками, місцевим населенням - але наказ невідомого вищедостойного гомункула із тіні зупинив запальний порив. Про це - в манзі.
Отже, розпочалось добувальництво вагомих компрометуючих доказів на закулісу. Почали виманювати вбивцю алхіміків-Шрама, за яким давно ганялись гомункули, щоб впіймати когось із тварюк. Полковник включився у радіогру: зміненним голосом відволік усі патрулі подалі від місця дії, проте все рівно не все сталось як гадалось - на поле бою потрапила дівка, яка й почула про причетність Шрама до вбивства батьків, коли в запальному пориві східняк вбив своїх рятівників-лікарів https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/886835218036807/?l=2594004423754474333
{Там же «Надэжда» Герман грає}
слідом не все йде по плану і з принцем: на нього виходить Верховний Головнокомандувач з надшвидкісною реакцією й тяжко ранить супутницю
https://www.facebook.com/stefan.blog/videos/730942253678067/?t=99
Скрябін - "Але Ти не Вмирай!"
Разом з Ненажерою фюрер переслідує утікачів по кривавим плямам, які приводять його до неабиякого здивування - вражену кінцівку ніндзя сама собі відітнула й використала як приманку, прив'язавши до собаки https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/1039460216107639/?t=384
Взагалі, уся алхемічна творчість - це не стільки про "магію", як про чудеса й здібності людського духу, що змушує героїв терпіть вище своїх сил й боротись до останнього. Хоча й типово для аніме - багато втрачають крові яка в них ніби під високим тиском тече, усі здатні продовжувати після того як кров вже полилася у них з рота...
Перша версія з "Ти не вмираєм, Твоїми холодними руками" була надибана на чуже аемве й записана тут:
тим часом, під Gorillaz-Stylo герої вже дали прочухана Шраму (втік завдяки дистанційній алхімії дівчулі з пандочкою) й захопили Ненажеру, намотавши рельс у мить регенерації після вибуху в горлі закинутої гранати.
Евакуація цінного вантажу пройшла полковницьким транспортом з недбало переодягнутою його заступницею в ролі шофера (східняку передбачливо прострелила ноги)
https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/videos/1184303758331938/?t=1092
Звісно, розпущене волосся й окуляри не пройшли мимо погляду фюрера, який зрозумів що далі робити з колом спілкування полковника.
На явочній квартирі, виставивши снайпершу в дозор, союзники тут же не поділили здобич, аргументуючи понесеними втратами й потребами: у принца тілоохоронниця руку втратила, у полкана друг прикутий до ліжка після інциденту з Хіттю (простромила наскрізь після першої спроби спалення гомункула, полкан тоді поділився фронтовим спостереженням що губами відчуває в повітрі пари людського жиру, отже, кімната від супостата зачищена, але не розрахував що курва зрегенерує), країна в небезпеці й потребує компромат на верхи, і взагалі - принц ото нелегальний імігрант.
Оскільки Курву переміг полковник, то Ненажера затаїв на нього зуб і при перших згадках ненависного імені (досі непогано всі зберігали конспірацію) - звільняється на волю і трощить все ефектом мобільної гравітаційної ями https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/890421591011503/ [Проминули саундтреки: оркестрова "Вавилонська вежа" Реймена, Периметр, Геррі Поттер (гра), Etherlords і "Чорний Березень" з Phobos 1954]. Залучений лікар-патологоанатом вивозить поранену й дорослих автівкою, молодь обіцяє вести себе чемно й снайперша позичає сталеворукому свій вогнепал - зрештою, він так і не наважиться ним скористатись - з гуманістичних причин.
Вгамувати й забрати "Чорну діру" прибігають (і манзі - прискакує) Заздрощі, але небавом ображає Сталевого, усі товчуться у бою і Ненажера випадково затягує у "чорну діру" кого не слід.
далі: перші двадцять три хвилини цеї сесії запису, бо далі перестрибнув через десяток епізодів
Принц зі сталевим опиняються в безмежному темному просторі без стін і стелі, як виявляється шляхом створення в підлозі колодязя - ще й без дна. Підлога по литки встелена кровинякою, догорають залишки всотаного полковнячого полум'я на дровиняках, принц глузує з Едових маргінальних спроб пробудути паростки телепатії для зв'язку з братом (чого нема, того нема), а останній лишився наодинці з Ненажерою, в якого намагається дізнатись: куди пропадає все те, що гомунукляка заковтнув.
Після довгої дороги уперед, друзі з'їдають шкіряний черевик зі сталевої ноги й зустрічають Заздрощі, які від нудьги вирішують привідкрити свої багатоходівочки над людською природою: https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/posts/3268456603207978
тим часом у штабі, доки полковник зондував почву імовірних союзників серед вищого керівництва, закинувши жарт про гомункула-Головнокомандувача, самого інтригана привели на нараду, де факт нелюдськості керівництва держави виявився геть не секретом
Добряче натовкши один одного, вже полонений Заздрощами ("Where's North from here?" - Glitter Freeze by Gorillaz) https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/vb.100001310120841/780096215377375
Сталевий помічає мозаїку на каменюці й здогадується що це відсутній фрагмент візерунку з руїн знищенного царства Ксеркс, який ця шайка приховала щоб замести сліди. Ед малює візерунки й інтерпретує символи, а фюрер розказує про своє дитинство, як був штучно відібраний й вирощений серед десятків майбутніх претендетів на трон, щоб стати обраним вмістилищем Батькового Гніву, відтак, він самий людський серед нелюдців, хоч і не пригадує своєї минулої особистості.
<<<у найближчих епізодах використана музичка української гри про постапокаліптичний Київ - Collapse https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/877031512350511/?t=809 >>>
Дійшовши висновку, що з порожнечі Ненажери можна втекти відкривши Браму Істини, Сталевий готується строха трасмутувати себе.
Заздрощі пропонують скористатися власним філософським каменем, бо, зрештою, закуліса зацікавлена в таких як ці брати, бо хто бував в Дверях Істини й зміг оволодіти алхімією без малювання формул - той "Цінна Жертва" й потрібен для майбутнього глобального ритуалу. Скотиняка бреше що розповість усе, як виберуться звідси.
Пролітаючі крізь свою свідомість, Ед помічає що полонена у Філософському Камені Заздрощів душа йому подякувала за звільнення, потім потрапляє в простір між двох Дверей Істини де помічає затягнуте з дитинства тіло брата Алла, обіцяє за ним повернутися й воз'єднати з душею що зараз в обладунку.
Всі дружно випадають у вороже лігво назад через чрево Ненажери, розриваючи того. "Ліг спати і вмер!" - Скрябін https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/videos/1028707473891568/
але перемогти Головного боса, попри втрапляння до зали також Шрама, не вдалося. Першогомунукляк виявився сам алхіміком, причому за сотні років набрався вміння робити перетворення без жодного руху. Ще й алхімію заблокував, скільки б долонями в підлогу не бився.
Принца роблять гомунуклякою на базі людини - вливають йому Жадобу, команда полкана опісля розділяється по різних нових призначеннях, а снайпершу-тілоохороницю приставлено секретарем фюрера. Герої вирішують як дальше жить, і нічого не придумують крім як знайти дівчулю з пандою що вміла робити дистанційні трансмутації, непідвладні блокуванню алкемічних реакцій. Шрам теж міняє тактику, провідавши що за знищенням його народу стоять потвори. Спершу знаходить ув'язненного дохтора Марко https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/videos/1028720323890283, вивідує його участь у Громадянській війні і, підлаштувавши його страту
вирушає на Північ по записи брата, сховані неподалік селища мігрантів.
прослухати Скрябінове "Не треба", його англійський трек "Baby, don't leave me alone" і "Хіба хтось сказав тобі що буде легко?" Океанів можна також на якісному перезаписі без субтитрів: https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/videos/1029499617145687/
Далі.
"Не думай про завтра" і кілька наступних треків Скрябін, за якими слідує вставлений Шуфутінський, бо почув в маршрутці і вирішив докласти на саундтрекодобірку тих часів
(https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/827744887279174/)
З тюрми тим часом, аби упіймати Шрама, гомункули випускають Підривача, що сидів сім років за вбивство офіцерів. Весь цей час той ще умудрявся ховати поцуплений Філософський Камінь, створений Марком з ішваланців
Браття теж вирушають слідом по Шрама якого супроводжує далекосхідна дівчинка з ножичками, прихопивши рекомендаційного листа мускульного майора до своєї відмороженої сестри, командувачки прикордонної фортеці. Та рве на друзки конверт, навіть не читаючи...