Оригинал взят у
if_ro в
Св. ПокроваВ центрі Франківська вже другий день мало не постійно дзвонять дзвони старої Вірменської церкви Св. Покрови.
Невтомно і безперервно, з усіх старих сил, котрих вистачає лише на тихі передзвони, нечутні навіть через зачинені вікна навпроти - дзвони більше вібрують, ніж звучать - так, як це вміє лише серце - вперто і нерівно, ніби прагнучи достукатись до недосяжного.
Видно, знають, що хто стукає - обов'язково достукається.