по різному, я не люблю вокзали маленьких містечок. вони завжди пусті і самотні, навіть якщо чистоприбрані, не люблю вокзалі тиких міст як харьків, купа злючого народу і тре дуже за всім своїм слідкувати, али інколи буває так, що дійсно відчуєш ритм котрогось з вокзалів, тоді стає так, ніби в тебе ще одним таємним куточком стало більше.
я колись після якоїсь подорожі так дуже ясно зрозуміла, шо вокзали - це такі... будинки. де ми живем в подорожах. такі...м... притулки на ніч чи на день. мисль ця мені прийшла в мою щойнопомиту на вінницькому вокзальові голову і більше ніколи не покидала)
вінницький вокзал у мене асоціюється тіки із однією нещасною баришньою, яка увесь час поки ми чекали на поїзд, куняла в залі очікування десь за пару рядів від нас і в неї перманентно падала голова *не поймітє буквально* і вона наче очухівалась і знову вирубалася і знову голова падала і вона очухівалась і вирубалась і падала і очухівалась і вирубалась і падала а ми сиділи і рахували скіки то вже вона напАдала і нарахували чортову уйму раз. :)
Comments 15
как и аэропорты )
и паромы )
Reply
Reply
Ага, Грейт Сентрал крутий, це без ніяких.
Reply
Reply
вони всі зазвичай атмосферні...
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
ага, походу да. і це теж. :)
Reply
Reply
Leave a comment