таваріщі!

звершилось якесь чудо, буду читати свою графоманію на фестивалі "Трипільське коло-Вогонь. 2010"

моторошно, бо вже сто років не друкувалась, не читала, не відвідувала навіть якихось злетів-нарад-семінарів. на фестиваль був відбір, і надсилала я з десяток своїх опусів на цей відбір не стільки, щоб потрапити, а щоб отримати якийсь відгук... а ( Read more... )

Наші вороги так близько
Неначе тіні
Яких не можемо позбавити життя
Наші вороги так тісно
Обіймають нас
Ззаду
Один за талію
А інший за горло
Наші вороги так близько
Що ми починаємо їх любити
А раз любимо значить ненавидимо
Це само собою

Наші вороги так впритул стріляють
Що нам здається
Що вони бавляться іграшковою зброєю
І притуляють її поміж наших лопаток
Ближче ( Read more... )

( Read more... )

Повні нагрудні кишені ( Read more... )

.
.
.
.
.
.

.

У зими погане розширення
І в зіниць нероздільна здатність
Так далеко іще до примирення
Як від Києва до Аляски
Тільки ядерний попіл снігу
Накриває мости собою
Так далеко ще до бліц-кригу
Між любов’ю і нелюбов’ю

(п.с для критиків - не дуже грамотно, згодна)