кожен наступний день стирає події попереднього. наче вчора було не зі мною.
маю серед учнів любимчика, хоча сама цим незадоволена, але я тут безсила. можу тільки дякувати Богові і знайомій знайомої (порадила мене як вчителя) за це непояснювальне щастя.
як справжній Рак, на зиму ховаюся в панцир.
нарешті матиму свій костюм для танців. блакитний.
(
Read more... )
Comments 3
Reply
Reply
Reply
Leave a comment