Шановні учасники, хочу запропонувати невеличкий експеримент. Спробуйте максимально наочно уявити такі ситуації (на візуалізацію кожної з них достатньо 10-15 секунд):
1 - юрбу мітингувальників
2 - шахтарів у шахті
3 - слухачів курсів секретарів-референтів на заняттях
4 - вчителів на педраді
5 - журналістів на прес-конференції
6 - вболівальників на трибунах
Уявили?
А тепер
запитання - який статевий розподіл учасників в кожній із уявлених вами ситуацій? Наприклад, в ситуації 1 і 5 я уявляю приблизно однакову кількість чоловіків і жінок, в ситуації 2 всі учасники - чоловіки, в 3 - тільки жінки, в 4 - переважають жінки, але трапляються чоловіки, в 6 - переважають чоловіки, але трапляються жінки. А як уявили ви?
Попередній запис в цій спільноті нагадав мені дещо контроверсійну статтю Олени Синчак "Як мова вбиває експерток" // Критика, 2011, № 11-12 - с. 33-35. На жаль, окремого посилання немає, але можна знайти у відповідному
номері (5 Mb)
На початку зазначено, що коли йдеться про представників обох статей, вживається чоловічий рід. Серед іншого, з цього виводиться і такий висновок "Приміром, науковий колектив, у якому переважають науковиці, але також є кілька чоловіків, робить гучний винахід. Звичайно, його охарактеризують як винахід науковців. А через кілька десятків років, коли події забудуться, хтось неодмінно скаже, що жінки в цій царині нічого не досягли, ні на що не спромоглися" (с.33).
Однак підозрюю, що більшість учасників експерименту, як і я, уявлятиме серед учасників ситуацій 3 і 4 переважно (або й повністю) жінок, тож проблема не у вживанні чоловічого роду.
Так само, Хто з нас бодай раз у житті не бився об заклад? і подальші твердження особисто я сприймаю як гендерно нейтральні. Згадка ж про жінок належить до іншого контексту. Скажімо, якби хтось стверджував, що в певному кафе на розі завжди людно, туди заходять працівники сусіднього банку, торговці найближчого ринку, бувають студенти та навіть школярі, а от кого там можна рідко побачити, то це астматиків (бо в згаданому кафе зазвичай накурено) - навряд чи ця фраза розглядалась би як недоречна (тобто, навряд чи комусь спало б на думку вивести з неї, що астматики виключаються з числа працівників банку, торговців, школярів чи студентів).