Валенсія
Покажу-но вам фотки з нашої мандрівки до Валенсії :)
Дійові особи: a235, я, дерева, сова, жук :)
І перш за все, у Валенсії було море. Як каже нам географія - це море цілком Середземне, у ньому водяться дрібні рибки під берегами, каракатиці, водорості, також працюють величезні мушельні фабрики в глибинах, тож багато мушель можна назбирати на березі.
А ось на цьому фото видно маленький піщаний шторм!
Сама Валенсія невелика, не туристична і сонячна. Тут багато великих площ викладених блискучою плиткою, пальм, квітів і фонтанів, які рівно о шостій вимикаються і йдуть додому.
На центральній площі відчувається час і багато людей, що жили тут до цього, що залишили зірку Давида в оздоблені цілком християнської церкви, що привезли звідкись багато-багато синьої черепиці, що вистачило на добру половину церков і соборів.
Вузькі вулички, арки, балкони, колонади, все що притаманно середньовічному Середземномор'ю
Різьблені оздоблення будинків нагадують про тривале завоювання Іспанії арабським світом.
Ці веселі будиночки дуже відповідають норову своїх власників. Іспанці веселі, трохи бестолкові й неорганізовані, але добрі, відкриті й шалені. Вони бігають з барабанами о другій годині ночі й роздають цукерки перехожим :)
У Валенсії дуже багато хорошого стріт-арту на правильних місцях. Навіть от в історичному центрі від зовсім не шкодить краєвиду, навпаки.
А ось ми запланували піднятися на ооон ту вежу!
І І от що ми звідти побачили :)
Ще в Валенсії дуже багато таких от казкових дерев, які заплітаються в дивні коси своїми повітряними коренями, підземними коренями піднімають сходи :)
А замість голубів ось такі гарненькі горлички. В ботанічному саду їх так багато, що через годину наповнюєшся туркотінням так, що здається в тебе всередині живуть горлички і туркочуть.
Ще багато апельсинів. Виїхавши за межі міста - все що бачиш це нескінченні апельсинові плантації й дуже гарні фортеці в горах. У місті теж багато апельсинів, але люди чомусь їх не збирають. Сашко теж заборонив мені їх їсти, их!
Ось це фантастичні фіолетові дерева, невідомо як у них проходить фотосинтез, бо вони складаються лише з квіток! Може потім відпустять собі ще й листячко
І червоні дерева, теж квіткові )
Вузькі вулички і сонячні зайчики вікон
Один день я майже увесь провела в ботанічному саду в компанії дерев. Дуже люблю оранжереї, але що дивно, в Валенсії в оранжереях прохолодніше ніж на дворі :)
Ось такий зелений громадянин Євросоюзу перевіряє бубку на кактусі, чи чьо з нею не стало!
Кактуси!
вид на порт
Зіновій, я і три малесеньких чувачки біля Зіновія :)
Портрет втрьох: Сашко, я і море :)
Одного разу ми зовсім випадково потрапили на прогулянку на яхті. Були хвилі, нас хитало, був гарних захід сонця, величезне вітрило і купа позитивних емоцій.
Ось так сонце заходить назад в свою вогнену піч, щоб виспатись перед наступним радісним днем :)
Біля вітрила :)
А це ми вже в Пеніскулі. Там фортеця в якій помістилось ціле маленьке місто, де живуть люди, там море дуже гарного бірюзового кольору, птахи й величезні карасі в каналах .
Ось такі чудові панорами зробив Сашко з вежі фортеці :)
А ось це Себ, німець з гарною усмішкою, фоткає наш спільних обід :)
А ось тут він фоткає нас :)
Люди тут живуть обов'язково щасливі, вирощують герань на балконах і фарбують будинки білим.
Я тут ходила теж цілком щаслива :)
У фортеці показували птахів, навіть такого гарного блакитного орла. Птахи були сумні, але коли їх пустили літати, то цілком щасливі, дивне в них життя.
Коли його випустили літати чайки забили тривогу і розлетілися світ за очі!
Африканська сова
Величезна сова з таким виразним поглядом!
Сашко годує яструба. Ці бомбезні фотки зробив Себ своєю хорошою камерою і вмілими руками :)
А це я годую яструба, теж фотка Себа :)
Ось ще одна фотка Себа і багато блакитного :)
Але повернімося до птахів, ось сокіл перед польотом. Заворожуючи швидко, стрімко літає ця птаха.
А ось його нагорода за вищий пілотаж :)
Сашко гладить незадоволену сову :)
І от знову Валенсія. Віддалік від історичного центру іспанці збудували місто наук і мистецтв. сучасна архітектура, несподівані форми, багато білого. Але найголовніше, що там було - це океанаріум :) Але звідти фотки в окремий пост :)
Ось такий він, першовідкривач Америки :)
Ось це місце з Морозивом. Якщо в світі існує таке смачне фісташкове морозиво, значить існує і Бог.
Ось ще одне приємне книжково-чайне місце :)
Дякую за увагу :)
Дійові особи: a235, я, дерева, сова, жук :)
І перш за все, у Валенсії було море. Як каже нам географія - це море цілком Середземне, у ньому водяться дрібні рибки під берегами, каракатиці, водорості, також працюють величезні мушельні фабрики в глибинах, тож багато мушель можна назбирати на березі.
А ось на цьому фото видно маленький піщаний шторм!
Сама Валенсія невелика, не туристична і сонячна. Тут багато великих площ викладених блискучою плиткою, пальм, квітів і фонтанів, які рівно о шостій вимикаються і йдуть додому.
На центральній площі відчувається час і багато людей, що жили тут до цього, що залишили зірку Давида в оздоблені цілком християнської церкви, що привезли звідкись багато-багато синьої черепиці, що вистачило на добру половину церков і соборів.
Вузькі вулички, арки, балкони, колонади, все що притаманно середньовічному Середземномор'ю
Різьблені оздоблення будинків нагадують про тривале завоювання Іспанії арабським світом.
Ці веселі будиночки дуже відповідають норову своїх власників. Іспанці веселі, трохи бестолкові й неорганізовані, але добрі, відкриті й шалені. Вони бігають з барабанами о другій годині ночі й роздають цукерки перехожим :)
У Валенсії дуже багато хорошого стріт-арту на правильних місцях. Навіть от в історичному центрі від зовсім не шкодить краєвиду, навпаки.
А ось ми запланували піднятися на ооон ту вежу!
І І от що ми звідти побачили :)
Ще в Валенсії дуже багато таких от казкових дерев, які заплітаються в дивні коси своїми повітряними коренями, підземними коренями піднімають сходи :)
А замість голубів ось такі гарненькі горлички. В ботанічному саду їх так багато, що через годину наповнюєшся туркотінням так, що здається в тебе всередині живуть горлички і туркочуть.
Ще багато апельсинів. Виїхавши за межі міста - все що бачиш це нескінченні апельсинові плантації й дуже гарні фортеці в горах. У місті теж багато апельсинів, але люди чомусь їх не збирають. Сашко теж заборонив мені їх їсти, их!
Ось це фантастичні фіолетові дерева, невідомо як у них проходить фотосинтез, бо вони складаються лише з квіток! Може потім відпустять собі ще й листячко
І червоні дерева, теж квіткові )
Вузькі вулички і сонячні зайчики вікон
Один день я майже увесь провела в ботанічному саду в компанії дерев. Дуже люблю оранжереї, але що дивно, в Валенсії в оранжереях прохолодніше ніж на дворі :)
Ось такий зелений громадянин Євросоюзу перевіряє бубку на кактусі, чи чьо з нею не стало!
Кактуси!
вид на порт
Зіновій, я і три малесеньких чувачки біля Зіновія :)
Портрет втрьох: Сашко, я і море :)
Одного разу ми зовсім випадково потрапили на прогулянку на яхті. Були хвилі, нас хитало, був гарних захід сонця, величезне вітрило і купа позитивних емоцій.
Ось так сонце заходить назад в свою вогнену піч, щоб виспатись перед наступним радісним днем :)
Біля вітрила :)
А це ми вже в Пеніскулі. Там фортеця в якій помістилось ціле маленьке місто, де живуть люди, там море дуже гарного бірюзового кольору, птахи й величезні карасі в каналах .
Ось такі чудові панорами зробив Сашко з вежі фортеці :)
А ось це Себ, німець з гарною усмішкою, фоткає наш спільних обід :)
А ось тут він фоткає нас :)
Люди тут живуть обов'язково щасливі, вирощують герань на балконах і фарбують будинки білим.
Я тут ходила теж цілком щаслива :)
У фортеці показували птахів, навіть такого гарного блакитного орла. Птахи були сумні, але коли їх пустили літати, то цілком щасливі, дивне в них життя.
Коли його випустили літати чайки забили тривогу і розлетілися світ за очі!
Африканська сова
Величезна сова з таким виразним поглядом!
Сашко годує яструба. Ці бомбезні фотки зробив Себ своєю хорошою камерою і вмілими руками :)
А це я годую яструба, теж фотка Себа :)
Ось ще одна фотка Себа і багато блакитного :)
Але повернімося до птахів, ось сокіл перед польотом. Заворожуючи швидко, стрімко літає ця птаха.
А ось його нагорода за вищий пілотаж :)
Сашко гладить незадоволену сову :)
І от знову Валенсія. Віддалік від історичного центру іспанці збудували місто наук і мистецтв. сучасна архітектура, несподівані форми, багато білого. Але найголовніше, що там було - це океанаріум :) Але звідти фотки в окремий пост :)
Ось такий він, першовідкривач Америки :)
Ось це місце з Морозивом. Якщо в світі існує таке смачне фісташкове морозиво, значить існує і Бог.
Ось ще одне приємне книжково-чайне місце :)
Дякую за увагу :)