фотозвіти творчих доробків

[smijana]

Трошки творчих фотозвітів.
Сміяна-молодша ще восени виплела черговий бісерний шедевр - півонію. Правда, стебло ще не закінчене - планує обплести теж бісером, щоб вже зовсім довершений вийшов (тонші стебла обмотує ниткою. в цій справі і я допомагаю, бо з чим з чим, а з бісером поки не працювала).
Дуже приємна квітка вийшла:

Comments

[mandrivnic]

Здорово!Терпіннячка вам не займати!:)В мене б його точно не вистачило!При тому,що обожнюю ручну роботу,насамперед вишивку і бісер.Мене завжди дивувало:як по домотканому полотну можна точно і рівно вишити малюнок.Канва-то зрозуміло.А по щільному полотну-в голову не візьму:)
п.с.подивився структуру полотна на твоїй закладці-воно геть не схоже структурою на те,яке ткала моя бабуся в селі.Твоє ніби не таке щільне і на ньому краще видно "клітинки"

[smijana]

Так, полотно буває тонше, грубше.. це - грубе полотно, я його купувала на Андріївському узвозі, бо мені потрібна була запаска. Запасок подніпров'я навіть серед "етно-антикварних" товарів скільки не шукала - не знайшла.
Але побачила те простирадло з вишивкою, купила всього за 100 грн., на довгому циклі і високій температурі випрала як слід, з краю вишитого пошила собі фартух, а з невишитого - маю полотно для експериментів. :))
Думаю, що це нитки вручну зсукані, може не найкраща пряжа.. а ще з віком трохи "вистріпалося" - тому рідке.

У мене лежить сувійчик нового домотканого полотна, все мрію і приміряюся вишити справжню сорочку, по-колишньому скроєну. Там трохи дрібніше і щільніше переплетіння.. мабуть наступну закладинку буду вишивати з нього. Бо перед тим як братися за сорочку, треба набити руку.. :)

дякую за увагу! :)
А у твоєї бабусі в селі ткали такі смугасті доріжки в хату? цікаво, це ж їх напевне із всякого "дрантя" ткали.. а такі класні були і кольорові, свіжі. :)

[mandrivnic]

Набивай руку!наб'єш(руку)-замовлю в тебе вишиту сорочку:)
доріжки ткали,звичайно.І ткали їх останнім часом з відходів виробництва заводу хімволокна.З цих ниток були виготовлені якісь фільтри.Після того,як фільтри викидали за непригодністю,їх гарно вимивали,розпускали на нитки і ткали доріжки(нитки були різних кольорів).Такі доріжки були дуже схожі на справжні домоткані,лише були м'якшими і легшими.В повітці навіть робочий ткацький верстат залишився.І доріжок багато.Все те продали разом з хатою,коли бабусі не стало...

[smijana]

Ого, дякую за побажання, дай Боже нашому теляті вовка ззісти.. :) поки то вишиється та вимріяна сорочка, та ще би рушничка своїй дівчині.. скриню тра змалку готувати. :)) Але ніколи не кажу ніколи. :)

..а в нас поки "музейна" та хата стоїть.. наступного року буде рівно 20 років як бабусі не стало. і як хата та стоїть сама.. мій батько її часом сумно зве "сиріткою" коли провідує і доглядає як може.
Серце стискається коли думаєш яке там вже все старесеньке і не вічне.. тим не менш доця сама (!) туди щоліта хоче їхати і живе там у тій вогкості і старості (перші дні, потім вивітрюють, висушують) з дідусем 7-10 днів. Ото і все її активне життя по-суті.. але поки стоїть. Збудована десь у 1939му.. значить її вже майже 75 років.

[petro_o]

утримаюсь від комплементів, сподіваюся тут ще напишуть... тут ось що собі подумав: бісер - вишукана штука, але вишивка - передає... не тільки візерункові особливості притоманного їй краю, але й натрій, характер, думки і переживання того, хто водив нитку за голкою... в твоїй закладці сказано все, і більше про тебе, а не про Полтавщину...

[smijana]

:а і справді.. вибір кольорової гами, візерунку - і колись і тепер справа суто особиста, це вже "до чого душа лежить". А вона в кожного лежить до свого, і думає про своє коли обирає (розум цього може і не знати)
Колись, кажуть, дівчата старалися щоб ні в кого не було такої сорочки як вони вишивали. І дивишся тепер - справді.. не повторюються, стільки їх - і всі особливі..

Дякую тобі, Петре, за коментар.)

[lena_ua_mk]

Квіточка рожева ,гарненька і ніжна.Умничка Промінчик ,коли вона встигає з таким щільним шкільним графіком?
І ти,Оксанчик,симпатичну у кольорах травки й неба стрічку вишила- я б сама з задоволенням такою закладкою користувалась:)
Ой,дівчата,які Ви чудові!:))

[smijana]

Що любиться і хочеться - те встигається.. :)
дякую, Леночко! Я дуже люблю півонії - живі - і саме такого вони кольору бувають, так що квітка дуже вдала справді.

у неї ще сережки дуже гарні виходять, вміє добрати біжутерійні бусинки, "штучки" різні і основи (зараз все продається для цього), має справжній інструмент, такі круглогубчики для загинання пінів і всяких мініатюрних дротиків (купила її все що треба для майстра "ювелірних" справ :) ), то дуже гарні робить собі браслети, сережки.
Якось треба буде зробити "фотосесію на вушках".. :)

[lena_ua_mk]

Буду чекати "фотосесію на вушках"!
Дуже цікаво!:))

[lada28]

приємні дуже кольори на вишивці.

пам'ятаю свої заняття з бісером (правда результати були значно простіші, аніж такі квіти) - стільки терплячості треба, що жах

[smijana]

ой, дякую, а то я переживала трохи що не знайшла відповідних кольорів

[lada28]

ого, справжній квітник зібрався!

[terwik]

Ого, нічого ж собі, етакий конструктор фантазійний

[terwik]

Це ж точно, скільки терплячості потрібно, щоб ту квітку зробити, чи закладку, а чудово ж вийшло.... Я б навряд таке осилив би.

А от вишивка взагалі незвична, в такі кольоровій гамі не доводилося бачити, хоча де я бачив, тільки на тих всяких виставках продажах, але всеодно, які не класичні для мене кольори :)

[smijana]

..тому що рідко коли відшивають цілий виріб із вишивкою, а фрагменти вцілілих вишивок демонструють лише в музеях, чи десь етно-антикваріатники допродують те що ще лишилося із старих речей

[terwik]

Хм, ну дуже воно якесь незвичне для мене на сьогодні, хоча отак згадував і згадав, що в друга на сорочці перенесені вишиті елементи з набагато старішої саме якраз і містять зелені кольори

[smijana]

На Поділлі, до речі, у зразках вишивок етнографа і протоієрея Юхима Сіцинського, який зібрав їх на початку 20 століття, здається (а значить, вишиті вони були ще раніше), чимало кольорів:
http://smijana.livejournal.com/pics/catalog/338/239773
хоча багато і монохромних. Але яка геометрія!!! візерунки на англійських полях, знаки нескінченності і т.і. відпочивають:
http://smijana.livejournal.com/pics/catalog/338/240028

Це і є ПОДІЛЬСЬКІ справжні орнаменти.. і це моя мрія: вишити на домотканому полотні справжню подільську сорочку.. тільки як із цих клаптиків укласти цілісний вигляд - ще не знаю. Накопичую матеріал, у книзі Оксани Косміної знайшла кілька фотографій, в тому числі сорочку з фрагментом останнього візерунку.