Передчуттям любові і добра
І в ці рази я тішусь та радію!
Немов перегра давності стара,
Щось знову обіцяє на надію.
Застукані бажання золоті,
І суєтою злякані довір'я,
Як діти по мертвотній руйноті
До себе знову лізуть на подвір'я...
Який щасливий голод на душі!
Яка перечекаянність! звідколи!
Яка жага вже
(
Read more... )
Comments 3
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Вміє він так написати щиро, сокровенно, ніби озвучує щось таке наше, невимовне..
дякую за відгук! :)
Reply
Leave a comment