Вчора я їздив в Славсько покататись на лижах. Адже вчора була чудова погода в Славському - було сонячно і тепло, тоді коли у Львові було не дуже холодно. З самого ранку я з колегою поїхали маршруткою до Скнилова, де чекали електропоїзд Львів-Лавочне. Тут ми трошки померзли. Зате в поїзді було тепло - сідіння були з підігрівом.
Ось приїхали в Славське. Сонячна погода обіцяла чудовий день для відпочинку та катання на лижах в Карпатах. Відразу признаюсь, я раніше ніколи на лижах не катався та я - «чайник». І був в Славському другий раз в житті. Так як, я - «чайник» в лижах, тому ми відразу пішли на витяги ФМІ та Політехнік, так як мені було відомо, що ці спуски є для початківців.
Самі схили для катання знаходяться на горі Кремінь.
На наше здивування на спусках майже не було людей та черг. Тому ми взяли лижі на прокат в будках, яких тут багато. Прокат лиж кошує 50 грн. на день. Там ми також залишили основні речі та їжу.
Знизу розміщені два виятги: перший від Політекхніка, другий - ФМІ. Перший витяг від Політехніка коштує 6 грн. та тягнеться не до самої вершини гори Кремінь, тоді як витяг від ФМІ завезе Вас на саму вершину. Проте витяг ФМІ трошки дорожчий - 10 грн. Також на саму гору Кремінь возять «бобики» теж по ціні 10 грн. з людини.
Ми спочатку скористались витягом Політехнік. Для мене це був жах та екстрім: я вперше був на лижах, та ще потрібно було на лижах їхати вверх на гору тримаючись за шнур бугеля, при цьому мене ще підримувала палиця. Я думав що на перших 10 метрах вилечу, але пощастило виїхати на гору без пригод.
Я вже казав, що витяг Політехніка підніме Вас не на саму вершину Креміня, а трошки нижче, де знаходиться менша локальна вершина. Звичайно тут та всюди є столики, де пропонують різну їжу: чай, шашлаики, вино та ін.
Потім я зробив фотографії зверху, адже звідси проглядаються чудові краєвиди на Слаське та навколишні вершини, такі як Тростян та ін.
Після того як я зробив кілька фотографій, я почав свій перший в житті спуск на лижах. Відразу пожалів, що не скористався послугами інструктора. Тому спочатку старався їхати повільно та деколи падав на поворотах. Трохи нижче спуск був дуже крутим, тому я не ризикнув далі спускатись та пішов знову до верху. Звичайно в лижному взутті йти на гору набагто складніше ніж у звичайному взутті. Але в мене не було вибору, тому що я боявся їхати нижче по стрімкому спуску та підйом на бугелі для мене теж не був з приємних.
Пізніше я вирішив піти на саму вершину гори Кремінь, де закінчується витяг від ФМІ. Там теж зробив кілька фотографій та почав знову свій спуск. На мій подив, спочатку мені вдавалось (або щастило) нормально спускатись до першого повороту на ліво, де основний схил розділяється на два схили для спуску - лівий та правий, при цьому лівий теж розділяється на дві доріжки.
Далі спуск був вузький і для мене це був великий екстрім, де я постійно падав за кілька разів заїхав в кущі. Добре що людей було мало. Також радувало мене, що в цей день було багато інших «чайників», які теж погано їздили на лижах. Тому не було такого позору для мене. Все ж таки я з великими зусиллями спустився з гори, але в кінці спуску біля столиків я вже не спускався, тому зняв лижі та пішов пішки, тому що боявся позбивати усі столики.
Ось такий виявився мій перший лижний день.