Коля
От скільки я пам’ятаю житомирський дизель, стільки пам’ятаю унавського Колю. Коля їздить у дизелі не звідкись кудись, він просто ходить з вагона у вагон з величезними торбами за плечима і збирає пляшки. Дизель їде і Коля йде, а за вікнами міняються станції.
Мама якось показувала у вікно їхню родову хату на Унаві - їх у сім’ї щось більше десяти, а він найостанніший і якийсь плохенький. От і збирає весь вік пляшки в житомирському дизелі й на фастівському вокзалі, весь час мовчить і час од часу всміхається.
Тато розказував, що бачив Колю у вокзальному генделику. Він брав чашки з кавою і кудись ніс, потім знову брав чашки і кудись ніс, потім знову, багато чашок з кавою і багато тістечок із білим кремом. Тато глянув, куди він усе це несе - на столик у кутку. Весь столик був заставлений чашками з кавою і тістечками, за ним сиділи Коля з дамою, їли тістечка і пили каву. Коля брав чашку і миттєво усе випивав, потім другу, потім третю... Ну й правда, вони ж такі манюні, що там пить, то тільки у фільмах показують, що треба сьорбати потрошку й замислено дивитися вдаль.
Тато більше не бачив Колю з тою дамою, та й самої дами не бачив. Хтозна - може, не траплялася, а може то така мандрівна дама, сьогодні тут, а завтра невідомо де.
Мама якось показувала у вікно їхню родову хату на Унаві - їх у сім’ї щось більше десяти, а він найостанніший і якийсь плохенький. От і збирає весь вік пляшки в житомирському дизелі й на фастівському вокзалі, весь час мовчить і час од часу всміхається.
Тато розказував, що бачив Колю у вокзальному генделику. Він брав чашки з кавою і кудись ніс, потім знову брав чашки і кудись ніс, потім знову, багато чашок з кавою і багато тістечок із білим кремом. Тато глянув, куди він усе це несе - на столик у кутку. Весь столик був заставлений чашками з кавою і тістечками, за ним сиділи Коля з дамою, їли тістечка і пили каву. Коля брав чашку і миттєво усе випивав, потім другу, потім третю... Ну й правда, вони ж такі манюні, що там пить, то тільки у фільмах показують, що треба сьорбати потрошку й замислено дивитися вдаль.
Тато більше не бачив Колю з тою дамою, та й самої дами не бачив. Хтозна - може, не траплялася, а може то така мандрівна дама, сьогодні тут, а завтра невідомо де.