...нсько-...цька народна казка

[shuher_smit]

Давно, давно колись жила одна чи то киргизька, а може узбецька, а може навіть казахська дівчинка Кудадуля Карімовна Тудадим. Та по-батькові її ніхто не називав, бо батьків уже давно не стало, то й була вона собі просто Кудадуля Тудадим. Як ви вже зрозуміли, доля її була важка. Жодне вогнище, жодна пожежа, жодна цигарка не залишали її в спокої. Весь дим тягнувся до бідної дівчини.З такою суперсилою варіантів у неї було не багато, то й стала вона витяжкою. Весь дим тягнула на себе, шоб не ліз він людям в очі. Працювала в барах, працювала в колибах біля мангалів, працювала в різних шашличних. Роботу свою робила чесно, хоч і кашляла сильно. А всіх людей цікавило, шо ж це за дівчина завжди стоїть в стороні, оповита димкою загадковості.
Одного разу в шашличну, де працювала Кудадуля, зайшов один чоловік. Він сів за столик, замовив шашлик, літр вина, цибульку молоду, хліб, помідорчик, огірки, попросив гірчички і ше вина. А потім зубочистки і знову літр вина. Їв він, їв, аж раптом почав п’яніти. А потім і заридав. Кудадуля стояла поруч, тому не могла не бачити і не чути його страждання. Зжалилася і вирішила підійти, тим більше, що стояти вже набридло і треба було в туалет сходити.
- Що трапилося? - запитала вона, висовуючи голову з диму.
- Ех, дівчино…