Стіл, кава, ранок, хоча не так вже й рано.
Знов німа музика лунає з динаміків. Знов відчуття тіла і гравітації. Перші ноти реальності. Перші акорди дійсності входять та гвалтують мою самість. Cкорена, вона лежить у часі й просторі сплюндрована принципами дійсності, уявленнями про це, оте, та інше в формі ранку.
Якщо світ постає через мене і для
(
Read more... )
Comments 1
Reply
Leave a comment