що ж робити на уікенді
з четверга по понеділок подорожував - Київ, Львів. Давно я не катався потягом. а тут так закортіло... пішов у залізничну касу, кивточки виявились дешевими, так за подорож Рівне-Київ-Львів-Рівне я заплатив 130 грн. Насправді я не просто катався, а мав справи у Львові та Киэві, але подорож мене порадувала, навіть мрія нова з'явилась.
Подорожувати потягам дуже цікаво і відносно дешево. Де ще ви побачите:
- чоловіка, що 5 хвилин намагайється дійти до свого місця і тільки но приземлившиись відазу засипає (на фото).
- група дівчата вдягають куртки, щоб вийти у тамбур, адже одна з подруг хоче відсвяткувати свій день народження саме у ТАМБУРІ.
- тіж дівчата просять у сусідів по вагону одноразові стаканчики гворячи наступне: "а ПОЗИЧТЕ нам стаканчик, одни, ні два, ні можна 5. ми потім віддамо, МИ МЕДИКИ, МИ ЗНАЄМ ШО З НИМИ РОБИТИ"
- саме в потязі, люди, що зазвичай ніколи не спілкуватимуться в житті стають друзями, діляться своїми проблемами і т.д.
- саме в потязі на західній Україні на запитання українського мовою можна почути "ЧТО?" (потяг львів-луганськ)
- саме на залзниці купуватик витки у різних містах означає - гарно з економити (квиток з києва до львова у Рівному, я купив за 65 грн, друзі у києві за 80 грн.)
Звичайно є недоліки у подорожах залізницею:
- якщо ти їдеш на верхній полці - можна гримнутись, Слава Богу - я не гримнув;)
- запах, причому носкі це не найгірший аромат, уявіть собі носки, курка, яйце, перегар, туалет - можна і задихнутись ;(
Взагалі то, ця подорож була дуже особливою. я впереше запізнився на потяг, ну майже. Було все так: прийшов на Львівський вокзал за годину до потягу, заплатив 3 карбованці за вай-фай інтерент, сижу, насолоджуюсь, на годиннику на компі і мобільному ще 15 хв до потяга. Вирішив перевірити в неті, там 1.05 (мій потяг відправляється о 1:08), думаю тра йти. зібрався йду і очі мої починають збільшуватись, а ноги бігти адже на залізничному годиннику 1.07, вибігаю, провідники всі вже у вагонах, підбігаю, кажу вагон показують напрямок. Одже, я ніколи не думав, що в мене така ростяжка і пригучість - бачили б ви як я влетів у цей вагон, уффф
на останок ще одна ілюстрація. разом зі мною їхала якась старша жіночка - побалакали з нею, познайомились, вона поскаржилась на касиршу, що не додала їй 38 копійок, я дістав ноут, вона продовжувала їсти горіхи. потім відбулось таке: бабуся, дістає горіх, кладе його на підлогу і гримає зверху ногою, такі ж дії повтроє, ще з одним горіхом і продовжує їх їсти...
отже, негайте часу, мерщій у залізничну касу ;)
п.с. зявилась мрія: от би спробувати поїхати десь у сибір потягом, так щоб 10 діб в одну сторону
Подорожувати потягам дуже цікаво і відносно дешево. Де ще ви побачите:
- чоловіка, що 5 хвилин намагайється дійти до свого місця і тільки но приземлившиись відазу засипає (на фото).
- група дівчата вдягають куртки, щоб вийти у тамбур, адже одна з подруг хоче відсвяткувати свій день народження саме у ТАМБУРІ.
- тіж дівчата просять у сусідів по вагону одноразові стаканчики гворячи наступне: "а ПОЗИЧТЕ нам стаканчик, одни, ні два, ні можна 5. ми потім віддамо, МИ МЕДИКИ, МИ ЗНАЄМ ШО З НИМИ РОБИТИ"
- саме в потязі, люди, що зазвичай ніколи не спілкуватимуться в житті стають друзями, діляться своїми проблемами і т.д.
- саме в потязі на західній Україні на запитання українського мовою можна почути "ЧТО?" (потяг львів-луганськ)
- саме на залзниці купуватик витки у різних містах означає - гарно з економити (квиток з києва до львова у Рівному, я купив за 65 грн, друзі у києві за 80 грн.)
Звичайно є недоліки у подорожах залізницею:
- якщо ти їдеш на верхній полці - можна гримнутись, Слава Богу - я не гримнув;)
- запах, причому носкі це не найгірший аромат, уявіть собі носки, курка, яйце, перегар, туалет - можна і задихнутись ;(
Взагалі то, ця подорож була дуже особливою. я впереше запізнився на потяг, ну майже. Було все так: прийшов на Львівський вокзал за годину до потягу, заплатив 3 карбованці за вай-фай інтерент, сижу, насолоджуюсь, на годиннику на компі і мобільному ще 15 хв до потяга. Вирішив перевірити в неті, там 1.05 (мій потяг відправляється о 1:08), думаю тра йти. зібрався йду і очі мої починають збільшуватись, а ноги бігти адже на залізничному годиннику 1.07, вибігаю, провідники всі вже у вагонах, підбігаю, кажу вагон показують напрямок. Одже, я ніколи не думав, що в мене така ростяжка і пригучість - бачили б ви як я влетів у цей вагон, уффф
на останок ще одна ілюстрація. разом зі мною їхала якась старша жіночка - побалакали з нею, познайомились, вона поскаржилась на касиршу, що не додала їй 38 копійок, я дістав ноут, вона продовжувала їсти горіхи. потім відбулось таке: бабуся, дістає горіх, кладе його на підлогу і гримає зверху ногою, такі ж дії повтроє, ще з одним горіхом і продовжує їх їсти...
отже, негайте часу, мерщій у залізничну касу ;)
п.с. зявилась мрія: от би спробувати поїхати десь у сибір потягом, так щоб 10 діб в одну сторону