Веб. Проблеми великих проектів для фрілансу
В цьому матеріалі балачка йтиме за стандартизацію. Чому це важливо.
В більшості із фрілансерського братства є доволі низька планка проектів, за які можна братись: це невелика розробка на 200-500 баксів, який попросять раз чи два проапгрейтити новим функціоналом з тривалістю 1-2 місяці.
Попросите зробити масштабніший проект -- 80% імовірності, що фрілансер перегорить... Розробник може не мати вихідного роками, але робити невеличкі котеджі. Проте, коли мова зайде за багатоповерхівку, то людина буде змушена відволікатись на косяки у фундаменті.
Якщо ви сам фрілансер і спробуєте на якомусь етапі долучити напарників -- в кращому разі вони ефективно виконають прописане в ТЗ завдання. Проте майже 100% гарантії, що з масштабуванням цього рішення будуть проблеми.
Чому? -- більшість фрілансерів не працює над документацією, не систематизує свій код, а часто навіть не коментить. Як результат, при спробі долучити до роботи третю особу, яка б розширела екстеншн, ціна розробки зростає до 300%. Ну, а ваш напарник після кількох перемовин йде в офф.
Саме тому в мало в кого з вільної братії є заготовки коду -- практично щоразу починається розробка велосипеду.
Коли я почав вести курси програмування для молодих мам, то зрозумів, що в їхньому випадку проблема куди глобальніша. Якщо попередні абзаци стосувались простих шаройобів, то в мам куди інша шкала пріорітетів: наприклад, в дитини піднялась температура і ось поганий відгук на біржі вже не здається таким важливим...
Аби не було такої херні, потрібно використовувати системи контролю версії, методології розробки та здоровий глузд.
Прри тому, що всі погоджуються, що це потрібно, але, якщо розбиратись особисто в кожному аспекті, слід потратити три дні. Якщо ж інтегровувати кожен процес в команду, то потрібно від пари тижнів до кількох місяців.
Поза тим, до кінця січня я маю намір підсадити своїх напарниць на систему контролю версій -- це вкрай необхідно для делегування завдань одна одній. Окрім того контроль версій ляже в основу непоганої практики документації коду. далі буде
В більшості із фрілансерського братства є доволі низька планка проектів, за які можна братись: це невелика розробка на 200-500 баксів, який попросять раз чи два проапгрейтити новим функціоналом з тривалістю 1-2 місяці.
Попросите зробити масштабніший проект -- 80% імовірності, що фрілансер перегорить... Розробник може не мати вихідного роками, але робити невеличкі котеджі. Проте, коли мова зайде за багатоповерхівку, то людина буде змушена відволікатись на косяки у фундаменті.
Якщо ви сам фрілансер і спробуєте на якомусь етапі долучити напарників -- в кращому разі вони ефективно виконають прописане в ТЗ завдання. Проте майже 100% гарантії, що з масштабуванням цього рішення будуть проблеми.
Чому? -- більшість фрілансерів не працює над документацією, не систематизує свій код, а часто навіть не коментить. Як результат, при спробі долучити до роботи третю особу, яка б розширела екстеншн, ціна розробки зростає до 300%. Ну, а ваш напарник після кількох перемовин йде в офф.
Саме тому в мало в кого з вільної братії є заготовки коду -- практично щоразу починається розробка велосипеду.
Коли я почав вести курси програмування для молодих мам, то зрозумів, що в їхньому випадку проблема куди глобальніша. Якщо попередні абзаци стосувались простих шаройобів, то в мам куди інша шкала пріорітетів: наприклад, в дитини піднялась температура і ось поганий відгук на біржі вже не здається таким важливим...
Аби не було такої херні, потрібно використовувати системи контролю версії, методології розробки та здоровий глузд.
Прри тому, що всі погоджуються, що це потрібно, але, якщо розбиратись особисто в кожному аспекті, слід потратити три дні. Якщо ж інтегровувати кожен процес в команду, то потрібно від пари тижнів до кількох місяців.
Поза тим, до кінця січня я маю намір підсадити своїх напарниць на систему контролю версій -- це вкрай необхідно для делегування завдань одна одній. Окрім того контроль версій ляже в основу непоганої практики документації коду. далі буде