Не сезонна Грузія. День 2й: Дорогами великого шовкового шляху II
День 2й: Частина друга - "Вардзія"
Що можна розповісти про таке місце як печерний комплекс, до того ж такий великий як Вардзіа? Як вам сказати, це те саме, що дивитись на репродукцію картини відомого художника в інтернеті. Враження від такого видовищного місця важко передати словами, і навіть поєднання слів з фотографіям не допоможе.
Вардзіа (груз. ვარძია) - печерний монастирський комплекс XII-XIII століть на півдні Грузі. Це видатна пам'ятка середньовічної грузинської архітектури.
1. Загальний вид комплекса. Ось так ця краса виглядає з іншого берегу річки:
2. Трішки поближче:
3. Цей історичний об'єкт фігурує у верхніх рядках списку туристичної Мекки Грузії:
4. Успенський храм:
5. Вардзія здобуток епохи Золотого Століття. ЇЇ спорудження приписують славнозвісній цариці Тамарі, але перші печери були створені ще за правління її батька. Ці кілька печер були висічені на місці сучасного Успенського Храму:
Одне з найцікавіший місць в цьому комплексі - вузький тунель від храму в глиб комплекса. Так як я був не в сезон, то там було доволі "просторо", в тенелі майже нікого не було. Та клаустрофобія так і намагалась нагадати про своє існування в кожній людині.
Що ж там коїться в сезон? Як розповідав водій, то він одного разу там застряг десь на середині тунелю, внаслідок того, що якась величенька панночка застрягла в проході. А ззаду вже напирають свіжі відвідувачі. Мало приємного отак застрягти серед кам'яних мас. Тож не сезон має свої плюси. Мені ж зовсім не зрозуміло як таке місце може виглядати, коли воно заповнене масами народу: спокій і безлюдність саме те, що треба для такої пам'ятки.
6. Вид:
Насправді сучасна Вардзія це лише незначна частина того, що було в часи її розквіту. Землетрус 1283 майже знищив це місто і насправді це руїни. Але навіть вони вражають, тому дуже важко уявити яке ж воно було колись.
Після землетрусу обвалилась вся передня частина міста і це ускладнює розуміння логіки планування.
7. Гарно видно, що печери колись було зруйновано в наслідок землетрусу:
8. Здам в оренду двоповерхову печеру без зручностей. Шикарний вид гарантую:
9. Аптека:
Зараз Вардзія - це окраїна країни, але у давнину це був майже центр і основна транспортна магістраль. І не просто там дорога яка сполучала дві сусідні країни, це був сам Великий шовковий шлях. Та я про нього лише в книжках читав і тоді й не замислювався, що колись буду спокійнісінько по ньому гуляти.
10. Вид:
11. Оголені печери:
12. Простора кімнатка:
13. Спуск в долину річки - за сумісництвом вихід:
Фотографіями важко передати це місце і я вважаю, що мені це зовсім не вдалось. Можливо й через те, наскільки я був вражений.
Всі частини подорожі:
День 1й: Кутаїсі або подорож з чистого листа
День 2й: Дорогами великого шовкового шляху. Частина перша "Покатушки через пів Грузії"
День 2й: Дорогами великого шовкового шляху. Частина друга "Вардзія" - зараз читаєте
День 3й: Кутаїсі
День 4й: готується
Що можна розповісти про таке місце як печерний комплекс, до того ж такий великий як Вардзіа? Як вам сказати, це те саме, що дивитись на репродукцію картини відомого художника в інтернеті. Враження від такого видовищного місця важко передати словами, і навіть поєднання слів з фотографіям не допоможе.
Вардзіа (груз. ვარძია) - печерний монастирський комплекс XII-XIII століть на півдні Грузі. Це видатна пам'ятка середньовічної грузинської архітектури.
1. Загальний вид комплекса. Ось так ця краса виглядає з іншого берегу річки:
2. Трішки поближче:
3. Цей історичний об'єкт фігурує у верхніх рядках списку туристичної Мекки Грузії:
4. Успенський храм:
5. Вардзія здобуток епохи Золотого Століття. ЇЇ спорудження приписують славнозвісній цариці Тамарі, але перші печери були створені ще за правління її батька. Ці кілька печер були висічені на місці сучасного Успенського Храму:
Одне з найцікавіший місць в цьому комплексі - вузький тунель від храму в глиб комплекса. Так як я був не в сезон, то там було доволі "просторо", в тенелі майже нікого не було. Та клаустрофобія так і намагалась нагадати про своє існування в кожній людині.
Що ж там коїться в сезон? Як розповідав водій, то він одного разу там застряг десь на середині тунелю, внаслідок того, що якась величенька панночка застрягла в проході. А ззаду вже напирають свіжі відвідувачі. Мало приємного отак застрягти серед кам'яних мас. Тож не сезон має свої плюси. Мені ж зовсім не зрозуміло як таке місце може виглядати, коли воно заповнене масами народу: спокій і безлюдність саме те, що треба для такої пам'ятки.
6. Вид:
Насправді сучасна Вардзія це лише незначна частина того, що було в часи її розквіту. Землетрус 1283 майже знищив це місто і насправді це руїни. Але навіть вони вражають, тому дуже важко уявити яке ж воно було колись.
Після землетрусу обвалилась вся передня частина міста і це ускладнює розуміння логіки планування.
7. Гарно видно, що печери колись було зруйновано в наслідок землетрусу:
8. Здам в оренду двоповерхову печеру без зручностей. Шикарний вид гарантую:
9. Аптека:
Зараз Вардзія - це окраїна країни, але у давнину це був майже центр і основна транспортна магістраль. І не просто там дорога яка сполучала дві сусідні країни, це був сам Великий шовковий шлях. Та я про нього лише в книжках читав і тоді й не замислювався, що колись буду спокійнісінько по ньому гуляти.
10. Вид:
11. Оголені печери:
12. Простора кімнатка:
13. Спуск в долину річки - за сумісництвом вихід:
Фотографіями важко передати це місце і я вважаю, що мені це зовсім не вдалось. Можливо й через те, наскільки я був вражений.
Всі частини подорожі:
День 1й: Кутаїсі або подорож з чистого листа
День 2й: Дорогами великого шовкового шляху. Частина перша "Покатушки через пів Грузії"
День 2й: Дорогами великого шовкового шляху. Частина друга "Вардзія" - зараз читаєте
День 3й: Кутаїсі
День 4й: готується