Чума з лопатою ходила,
Та гробовища рила, рила,
Та трупом, трупом начиняла
І с о с в я т и м и не співала,
Чи городом, чи то селом,
Мете собі, як помелом.
Весна. Садочки зацвіли,
Неначе полотном укриті,
Росою божою умиті,
Біліють. Весело землі:
Цвіте, красується цвітами,
Садами темними, лугами.
А люди біднії в селі,
Неначе злякані
(
Read more... )
Comments 1
- Од мору не рятується той, хто тікає, - спокійно мовив странній.
- Ну от, а я визнав, що це дивні думки…
Странній засміявся.
- Більше того, - сказав жорстко, - мене вабить туди, де лютує мор.
Він подивився на лікаря так, що той мусив би злякатися. Знав, що погляд у нього лихий. Але лікар, здається, відвик уражатися.
Закинув угору дзьоба й розглядав його, наче побачив цікаву комаху.
- Може, ви чорнокнижник? - спитав. - А може, чернець‑милосердник? Чому ж на вас не чернеча одежа?
- Що може зараз означати одежа? - понуро відказав странній. - Гляньте на отих: хто там шляхтич, а хто ремісник?
http://lib.aldebaran.ru/author/shevchuk_valerii/shevchuk_valerii_mor/
Reply
Leave a comment