«Книга Марсова»: взятие Риги (1710), часть 2
Продолжение того, как « Книга Марсова, или Воинскихъ дѣлъ отъ воискъ Царскаго Велічества Россіискихъ во взятіи прославныхъ фортіфікацеи и на разныхъ мѣстахъ храбрыхъ баталіи учіненныхъ надъ воіски Его Королевскаго Велічества Свѣіского» описывает взятие Риги в 1710 году. Начало тут.
Въ 11 день, по изготовленіи въ новыхъ апрошахъ къ мартірамъ доволного чісла бомбъ, генералъ фелтъ маршалъ разсуділъ прежде метанія бомбъ въ Рігу, къ генералу губернатору отозватца пісмомъ чрезъ барабанщіка. Въ которомъ ему объявлено съ показаніемъ резоновъ, что доволно отъ воіскъ нашіхъ ріжскои гварнізонъ утѣсненъ, къ тому же въ правіантѣ и въ протчемъ что на потребу людемъ, имѣютъ они нужду, и что тотъ гварнізонъ застаетъ уже безсіленъ. А имянно въ 4000. И болшая часть болныхъ. И о полученіи Выборга вѣдомости онъ фелтъ маршалъ на сіхъ дняхъ ожідаетъ, и невозможно оного города провіантомъ и людми сікурсовать. И чтобъ онъ генералъ губернаторъ разсуділъ, и до краіняго разоренія города и жітелеи не допускалъ. А имѣлъ бы склонность о трактатѣ къ чесному окорду, и для того разсужденія обѣщанъ армістіціумъ на сутки. А ежели онъ губернаторъ въ томъ откажетъ, то уже послѣ съ німи жестоко будутъ поступать, и ни на какои окордъ ихъ не прімутъ.
Въ 12 день по утру рано изъ Ріги генералъ губернаторъ Штромбекъ на пісмо генерала фелтъ маршала, чрезъ посыланнаго барабанщіка отвѣтствовалъ, что онъ изъ прісланнаго къ нему пісма о жестокомъ пріступѣ къ городу, и цітаделю выразумѣлъ. И въ такомь высокомъ інтересѣ, первое не розмысля доволно и не совѣтовавъ о томъ съ розными шляхты и обывательми, отвѣтствовать не можетъ, и самому ему разсуждать доволно въ назначенное время было кратко, къ томужъ воскреснои день прілучілся, и за тѣми прітчінами конечнои резолюціи учініть не можетъ. А ежели онъ генералъ фелтъ маршалъ желаетъ подліннои отповѣди, то надлежітъ для лутчаго разсужденія шляхтѣ и протчімъ обывателемъ, къ такімъ высокімъ інтересамъ дать сроку, и какъ на то позволеніе получітъ, тогда на то пісмо пространнѣе будетъ отвѣтствовать.
И протівъ того губернаторова пісма учіненъ армістіціумъ до 14 дня, по полудни до 9 часу. О чемъ къ нему губернатору чрезъ пісмо дано знать.
И тако бомбардірованіе, изъ пушекъ и изъ мѣлкого ружья стрѣлба и работы съ обѣіхъ сторонъ были успокоены.
Однакожъ между тѣмъ въ 1З день, по учіненнои армістіціи во всѣ наши сдѣланые редуты къ кеселчмъ бомбъ болши въ запасъ пріготовлено.
Въ 13 день по полуночи, о положенномъ 9 часу, губернаторъ ріжскои Стромберкъ своего барабанщіка выслалъ, и съ німъ пісмо, въ которомъ отвѣтствовалъ, что онъ губернаторъ по доволномъ разсужденіи изъ прісланнаго пісма генерала фелтъ маршала, іюня отъ 11 чісла о знатнои и высокои капітуляціи, и честномъ окордѣ, и о разныхъ прічінахъ выразумѣлъ, и объявілъ, что не подлінные вѣдомости о ихъ состояніи имѣютъ. А хотя имъ при атакѣ по желанію всего имѣть не возможно, однако нѣкоторое время держатца могутъ, и ни чрезъ какіе хітрости одержаны не будутъ, и при благомъ своемъ состояніи и вѣрности, о взятьѣ Выборха вѣріти не могутъ. А для подлінныхъ вѣдомостеи позволітъ бы ему губернатору 2 нарочныхъ куріеровъ, одного въ Дінамендъ, а другова въ Швецкую землю отправіть съ запечатаными пісмами, которыебъ имъ могли прівесть подлінные вѣдомости, и пісемъ ихъ не роспечатывать. И чтобъ оные ихъ 2 нарочные отъ Дінаменду водою или сухімъ путемъ, не задержавъ были пропущены. Изъ которыхъ одінъ поѣдетъ въ Швецкую землю, и по возвращеніи не роспечатавъ же пісемъ, свободно къ німъ въ городъ онои пропущенъ былъ. А другои вовремя 2 сутокъ пропущенъ же былъ въ Дінамендъ, такожъ и назадъ. А ежели на оное позволенія не будетъ, тогда онъ губернаторъ имѣетъ держатца до послѣднеи мѣры.
Генералъ фелтъ маршалъ відя ево губернаторскую изъ того пісма упорность, и желаніе о посылкѣ куріеровѣ, нічего къ нему губернатору не отвѣтствовалъ. Тогожъ 14 дня, по полудни о 2 часу своею персоною, да съ генераломъ леітенантомъ Брюсомъ, изъ лагеру поѣхали во учрежденные апроши, гдѣ уготовлены кесели. И тогожъ часу изъ всѣхъ 14 мартіровъ съ трехѣ кесслеи и изъ Петеръшанецъ начали городъ Рігу и цітадель бомбардіровать, которое бомбардірованье продолжалось до 24 чісла, день и нощь непрестанно. И отъ 14 дня, по 24 чісло. Іюняжъ во одіннатцать сутокъ до полудень, въ Рігу и въ цітадель брошено 3389 бомбъ. Въ томъ чіслѣ девяти пудовыхъ 630, пяти пудовыхъ 2759 бомбъ.
Въ 24 день, по полудни въ самое метаніе бомбъ, изъ Ріги губернаторъ ріжскои высдалъ барабанщіка съ пісмомъ къ генералу фелтъ маршалу, въ которомъ обьявілъ, что прежде сего его губернаторское желаніе было, и вѣденія отъ генерала фелтъ маршала ожідалъ, дабы ему позволіть 2 куріеровъ, одного въ Дінамендъ, другова въ Стекголмъ послать, и на оное не токмо позволенія, но и отповѣди неполучілъ. А понеже при такомъ сілномъ бомбардірованьѣ въ Рігѣ обрѣтающіяся обыватели вскорѣ собратца не могутъ; того ради онъ губернаторъ прінужденъ просіть, да бы для доволного разсужденія настоящаго дѣла на 10 днеи армістіціумъ былъ учіненъ, въ которое время моглібъ то надлежащее дѣло окончать.
И протівъ того пісма къ нему губернатору отвѣтствовано съ тѣмъ же барабанщикомъ, что ему напрежнѣе пісмо не отвѣтствовано того ради, понеже за истінну того ихъ желанія о 2 намѣренныхъ въ посылку куріеровъ, воспріять невозможно. Ибо то желаніе далеко къ продолженію состоітъ, итогобъ въ мысли онъ губернаторъ неимѣлъ, чтобъ по ихъ желанію о куріерахъ было исполнено. А къ разсужденію болши 48 часовъ ко успокоенію ружью времяни не дается, отъ того часу пока о прінятіи того сроку отъ него губернатора отповѣдь получена будетъ.
Въ 26 день, на оное пісмо губернаторъ отвѣтствовалъ, и обѣщаннои срокъ на 48 часовъ, хотя и въ краткомъ времяни воспріялъ. И просілъ дабы города бомбардірованіемъ впредь немучіть. И тогожъ дня въ вечеру къ нему губернатору отвѣтствовано. Что имъ срокъ за наступленіемъ ночи позволяется отъ 27, до 29 дня. Къ 7 часу и оружіе успокоено.
Въ 27 день, надъ пѣхотною дівізіею генерала фелтъ маршала князя Меншікова, и надъ драгунскіми полками, которыми командровалъ генералъ порутчікъ Боуръ, команда пріказана господіну генералу Рену.
Въ 29 день, назначенныи по полуночи 7 часъ, изъ Ріги онъ генералъ губернаторъ Штромберкъ барабанщіка съ пісмомъ выслалъ, въ которомъ обьявілъ: хотя они по своеи должности были въ послѣднемъ намѣреніи жівота своего, токмо при разсужденіи иного изобрѣсти не могли, но наволю честнаго окорду воспріять предложили. И того ради онъ губернаторъ къ склонному намѣренію для трактатовъ 2 полковніковъ и оберъ аудітора, такожде изъ ріжскіхъ 2 шляхтъ, да изъ маістрату одною бургомеістера и рацгера изъ старшіхъ яко депутатовъ выслать предложилъ, токмо оные за непостановленіемъ пунктовъ выѣхать не могутъ. И паки просілъ іюня до 30 чісла до 8 часа о полуночи, и во ономъ ему губернатору позволеножъ.
Въ 30 день, хотя и не о осмомъ часу по полуночи, какъ самъ губернаторъ ріжскои о томъ назначілъ, но о 11 часу, онъ губернаторъ изъ Ріги для трактатовъ выслалъ 9 человѣкъ. А имянно полковніковъ: Буденброка, Фітінгофа, оберъ аудітора Поулоса, изъ шляхтъ капітана Падукля, асессора Ріхтера. Бургомістровъ, Вітфора Ордена, рацгера Реіпса Элтармана, Фегеизака Фронбергена. Которые прібывъ въ лагеръ въ ставкѣ генералу фелтъ маршалу при всемъ генералітету Царского Велічества, полковнікъ Буденъброкъ подалъ акордные пункты. И тогожъ часу протівъ того въ Рігу посланы, генералъ адъютантъ князь Борятінскои, полковнікъ Зімбурхъ, оберъ аудіторъ Глѣбовъ, а съ вышеобьявленными жъ изъ Ріги высланными депутатами для трактованья опредѣлены быть, брегадіръ Чіріковъ, полковнікъ отъ гранадеровъ за брегадіра Лесіи. И того дня пріѣхавшіе депутаты изъ Рiги ночевали въ лагарѣ у фелтъ маршала: и между тѣмъ акордные пункты велено переводіть.
И по томъ когда помянутые окордные пункты, iюля 1 го дня перевели, и какъ фелтъ маршалъ съ генералітетомъ ихъ выслушали, и отвѣтъ на ніхъ учініли. Тогда депутаты паки были прізваны, и тотъ отвѣтъ ихъ вычтенъ. Что они выслушавъ, обьявіли, что они по такому отвѣту о здачѣ города Ріги заключіть тѣхъ пунктовъ не могутъ. [А особліво за тѣмъ понеже отъ нашеи стороны во оныхъ предложено, да бы прірожденные ліфлянцы осталісь въ сторонѣ Его Царскою Велічества, и въ вѣрности своеи Его Велічеству прісягу учініли и подпісалісь своіми руками] и по томъ просіли чтобъ дано им было время о томъ, паки въ Рігу къ губернатору своему Штромберку сообщитъ чрезъ ихъ оберъ аудітора Поулоса. И для того по полудни оберъ аудіторъ съ помянутыми пункты въ Рігу къ губернатору и отправлепъ. А депутаты одержаны ночевать въ лагарѣ. И отъ 26 дня іюня, ради помянутыхъ трактатовъ оружіе со обѣіхъ сторонѣ было успокоено.
Въ 2 день, по полуночи въ 8 мъ часу при съѣздѣ къ фелтъ маршалу всего генералітета. Помянутои шведскои оберъ аудіторъ Поулосъ изъ Ріги выѣхалъ, которого купно съ ихъ депутатами оставшіміся въ лагарѣ случіли. И но томъ когда представіли ихъ предъ генералітетъ, тогда оные сказали что губернаторъ ихъ на тѣхъ пунктахъ, которые съ стороны Царскою Велічества, отъ фелтъ маршала и генералітету имъ предложены, крѣпости отдать не можетъ. А особліво въ томѣ упорно стояли, чтобъ Ліфлянская прірожденная шляхта отъ прісяги была свободна. И на послѣдокъ сказали, что ежели не протівъ ихъ предложенія съ німи генералітетъ поступітъ, то они прінуждены будутъ по военнымъ обычаямъ, всѣ выступіть въ цітадель, и будутъ держатца до послѣднеи мѣры, а валы и городъ подорвутъ. Протівъ чего имъ отвѣтствовано, что того по ихъ желанію, какъ въ ихъ пунктахъ объявлено нікогда учінено не будстѣ, и ежели еще въ тои упорности продолжатца, то паки указано будетъ жесточае прежняго крѣпость бомбардировать. И по многімъ спорамъ, паки посланъ въ Рігу помянутои оборъ аудіторъ къ губернатору о 11 мъ часѣ по полуночи, для совершенного и скорого о здачѣ города и цітадели постановленія протівъ обьявленныхъ нашіхъ пунктовъ, да съ німъ 2 человѣка бургоміетровъ, Вітфоръ, Орденъ да Эръталманъ, которымъ срокъ положенъ выѣхать изъ Ріги тояже ночи о 4 мъ часѣ. И при отъѣздѣ отъ фелтъ маршала пріказано имъ, ежели губернаторъ ріжскои предложенныхъ пунктовъ отъ стороны Царского Велічества не пріиметъ, и будетъ стоять въ своемъ прежнемъ намѣреніи, то съ німъ будутъ поступать такъ, какъ выше обьявлено, а депутаты за тѣмъ споромъ ночевали паки въ обозѣ у фелтъ маршала.
Въ 3 день о 7 часу по сьѣздѣ генералітета, выѣхали изъ Ріги въ лагеръ къ фелтъ маршалу, помянутые отпущенные оберъ аудіторъ Паулосъ, и боргомістры, и прівезли съ собою отъ губернатора пункты инаго мнѣнія, и прізаавъ всѣхъ депутатовъ къ фелтъ маршалу, сказано что отвѣтъ на пункты ихъ будетъ учѣненъ. И по многімъ ихъ депутатовъ спорамъ, стали они толко просіть, чтобъ имъ выпущенымъ быть съ роспущенными знамены, съ барабаннымъ боемъ и съ полковою музыкою, что имъ и позволено. И тако къ здачѣ ріжскои крѣпости, съ обѣихъ сторонъ согласілісь. И тогожъ часу объявлено имъ, дабы они назначали гдѣ быть заключенію капітуляти, и розмѣнѣ онои, и которые ворота ко входу россіискіхъ воискъ опредѣлятъ. И для того по совѣту фелтъ маршала съ генералітетомъ, посланъ въ городъ Бѣлогороцкого пѣхотиого полку маеоръ Реінгартъ съ оберъ аудіторомъ швецкімъ Поулосомъ. Которого маеора у ворота прінялъ швецкои генералъ маеоръ Клотъ, и поѣхали въ городъ. По томъ онои маеоръ Реінгатъ изъ города пріѣхавъ, обьявілъ, что онъ съ генераломъ маеором Клотомъ въ городѣ Рігѣ и цітаделѣ ворота осматрівалъ, и воділъ онъ Клотъ ево маеора самъ, и для входу воіскъ нашіхъ въ городъ ворота они указали. Между тѣмъ времянемъ пункты съ обѣіхъ сторонъ къ заключенію готовіли, такожъ и депутатомъ дано было время для посылки въ городъ къ губернатору, для окончанія ихъ.
А въ 4 день въ 8 часу по полудни депутаты были прізваны, и при ніхъ генералъ фелтъ маршалъ съ стороны Царскаго Велічества капітуляцію своею рукою подпісалъ, и запечатавъ отдалъ нашімъ брегадіру Чірікову, да при немъ полковніку Лесіи, которые были къ тои капітуляціи опредѣлены. И тогожъ часа съ швецкімъ полковнікомъ Буденброкомъ брегадіръ Чіріковъ, и полковнікъ Лесіи съ заключенною капітуляціею поѣхали въ Рігу. И по прібытіи ихъ къ Санторъ воротамъ, встрѣтілъ ихъ швецкои генералъ маеоръ Клотъ съ офіцѣры. И прінявъ ихъ въ городъ, пріѣхали прежде въ замокъ, гдѣ губернаторъ графъ Штромберкъ жілъ. Которои прінявъ ихъ къ себѣ, доволно разговарівалъ, и показывалъ мѣста, какіе ему тягости отъ бомбъ были, и по томъ закрѣпленую капитуляцію брегадіръ Чіріковъ ему губернатору вручілъ. Которую онъ губернаторъ въ скоромъ времями подпісалъ своею рукою, и запечатавъ ріжскою печатью брегадіру Чірікову паки назадъ отдалъ. И по томъ брегадіръ Чіріковъ послалъ къ пѣхотнымъ полкамъ [которые пріготовлены въ городъ итіть] маеора Реінъгарта, да бы онъ имъ о томъ объявілъ, и чтобъ они пріступіли къ воротамъ бліже. А потомъ и самъ онъ брегадіръ Чіріковъ съ полковнікомъ Лесіи, и швецкімъ полковнікомъ Буденъброкомъ выѣхали. И пріѣхавъ капітуляцію за подпісаніемъ руки его губернаторскои, генералу фелтъ маршалу подалъ. Тогда генералъ фелтъ маршалъ со всѣми генералы, и швецкои полковнікъ Буденброкъ изъ лагеру поѣхали къ Рігѣ бліже. И какъ прібліжілісь, тогда встрѣтілъ у воротъ Санторъ, генералъ маеоръ швецкои Клотъ. А потомъ и всѣ господа генералы, и многіе отъ армѣи нашеи офіцѣры, и королевского велічества Пруского полковнікъ господінъ маршалокъ прібыли къ тѣмже воротамъ. А отъ армѣи россіискіе полки пріступіли. Надъ которыми тогда командровалъ генералъ князь Репнінъ, и пошли въ городъ строемъ. А имянно: Напередъ шелъ помянутои генералъ отъ пѣхоты князь Репнінъ. Генералъ леітнантъ Остенъ. За німи шли гранодеры, по томъ бомбдрдіры и каноніры. За німи несены взятые флаги, при ніхъ морскои капітанъ Лобікъ съ матрозы.
За німи слѣдовали полки пѣхотные, Інгермоландскои, Кіевскои, Астараханскои, Сібірскои, Казанскои, Бутырскои. Въ замкѣ шолъ генералъ маеоръ Аiгустовъ.
Оные полки въ городъ во шли iюля 4 дня по полудни въ 6 часу и караулы всѣ у шведовъ въ городѣ пріняли.
Въ 5 день, по вшествіи въ городъ Рігу, учіненные редуты съ лѣвои стороны Двіны рѣки и апроши въ форштатѣ всѣ заровняны.
Въ 8 день, изъ Рiги бывшеи ріжскои губернаторъ графъ Штромберкъ къ генералу фелтъ маршалу въ лагеръ пріѣхавъ имѣлъ разговоры, чтобъ по учіненнымъ трактатомъ было содержано, и просілъ онъ губернаторъ протівъ договору на шведовъ провіанту и дано на 4500 человѣкъ. При томъ же онъ губернаторъ обьявілъ, что въ Рігѣ отъ начала морового повѣтрія, къ томужъ отъ тѣсноты и духоты, всякого чіна мужеска и женска полу, которые были въ городъ собраны, померло съ 60000 человѣкъ.
Въ 10 день, по учіненнои капітуляціи, губернаторъ графъ Штромберкъ изъ Ріги выступілъ съ роспущеными знамены и съ барабаннымъ боемъ.
При немъ губернаторѣ изъ города вышло отъ трехъ полковъ реітарскіхъ, отъ 7 драгунскіхъ, отъ 12 пѣхотныхъ, итого отъ 27 полковъ, штапъ оберъ и ундеръ офіцѣровъ, и рядовыхъ, и протчіхъ служітелеи, и офіцѣрскіхъ челядніковъ 5132 человѣка. Въ томъ чіслѣ болныхъ 2905 человѣкъ. Тѣ болные отпущены по трактатомъ съ нашімъ штапъ офіцѣромъ къ Дінаменде шанцамъ, которыхъ тамъ прінявъ отправіли моремъ въ Швецію на транспортныхъ судахъ.
При выходѣ губернатора стояли въ строю наши пѣхотные четыре полка, Гранодерскои, Бутырскои, Псковскои, Устюжскои, подъ командою генерала маеора Аігустова.
Отъ швецкого гварнізона въ сторонѣ Царскою Велічества задержано отъ 6 полковъ. А имянно отъ реітарскіхъ, Ліфлянского, Адолсфана, Нілянского, Корѣлского. Отъ пѣхотныхъ, Выборскою, и Корѣлского, оберъ и ундеръ офіцѣровъ и рядовыхъ, которые за моромъ осталісь] 250 человѣкъ, знаменъ 12. Понеже въ капітуляціи поставлено, которые ліфлянцы и другіхъ городовъ бывшіхъ короны Швецкои, которые уже чрезъ оружіе Царскою Велічества взяты, тѣ могутъ назватіся Царского Велічества подданными. И потому, Выборскои и Корѣльскои полки задержаны, ибо тогда оныя крѣпости уже были завоеваны.
При рожденнои ліфлянскои шляхты осталось:
генералъ маеоръ
Анфелдеінъ
полковніковъ
5
въ томъ чіслѣ отъ фортіфікаціи
1
подполковніковъ
20
генералъ адъютантъ
1
масоровъ
19
комісаръ
1
капітановъ
57
порутчіковъ
14
драбантъ
1
прапорщіковъ
2
асессоровъ
10
и того
111
маістрату
22
первои статьи мещанъ
55
мещанъ же
555
у ніхъ товарыщевъ, или сідѣлцовъ, кромѣ ихъ служітелеи и работныхъ людеи
232
и того маістрату, и старшіны, и мѣщанъ съ сідѣлцы
864
Въ 12 день, въ лагарѣ было благодареніе Богу, за полученіе тои преславнои ріжскои фортеціи. И по томъ былъ выѣздъ изъ Ріги всеи шляхты и мѣщанъ ріжскіхъ со обнаженными шпаги въ лагеръ, къ ставкѣ генерала фелтъ маршала графа Шереметева. А по томъ генералъ фелтъ маршалъ, и генералітетъ въ городъ Рігу въѣхали послѣдующімъ образомъ.
Прежде шла Інгермоландского полку гранодерская рота.
За німи конюшни фелтъ маршалова, и всего генералитету.
5 генеральскіхъ корѣтъ золоченыхъ, и выбітыхъ бархатами, въ которыхъ ѣхали:
Въ 1
полковники Картішовъ, Левашовъ
Во 2
брегадіры, Дебои, Штафъ
Въ 3
генералъ маеоръ Гнітеръ, брегадіръ Чіріковъ
Въ 4
генералы леітенанты, и кавалеры, Брюсъ по правую, Ренцель, по лѣвую руку
Въ 5
генералъ отъ пѣхоты, и кавалеръ баронъ фонъ Алартъ по правую, генералъ отъ кавалеріи фонъ Ренъ, по лѣвую руку.
За німи ріжскіе мѣщаня со обнаженными шпаги.
По томъ въ корѣтѣ, генералъ фелтъ маршалъ, съ німъ по лѣвую руку таінои совѣтнікъ Леволдъ.
За фелтъ маршеловою корѣтою, домовои фелтъ маршаловъ шквадронъ, съ играніемъ музыки, и съ боемѣ барабаннымъ.
Въѣздъ былъ въ Карлусъ вороты, которые отъ Двіны рѣки въ лѣвои сторонѣ форштата. Встрѣчали изъ города будущеи на командѣ генералъ порутчікі Остенѣ, полковнікъ Лесіи. И когда двои подъемные ворота проѣхали, тогда въ треьіихъ воротахъ генералу фелтъ маршалу графу Шереметеву, ріжскои маістратъ, при отданіи комплемента, поднесли на подушкѣ бархатнои, 2 ключа золотые, и по прінятіи ключеи въ самои въѣздъ паліли со всего города и цітаделя, изъ всѣхъ пушекъ. И пріѣхали фелтъ маршалъ и генералітетъ въ королевскои замокъ, и тутъ встрѣтіли шляхта съ маістратомъ, и духовные особы. На томъ построенномъ рундуку со всходомъ, и на поставленномъ бархатномъ стулѣ ему генералу фелтъ маршалу по входѣ отправлена орація. А по отправленіи тоя церемоніи вошли въ полаты королевскіе, гдѣ стоялъ губернаторъ. И потомъ паліли паки со всего города изъ всѣхъ пушекъ.
И послѣ генералъ фелтъ маршалъ, и съ німъ генералітетъ были на томъ же королевскомъ дворѣ въ кірхѣ, гдѣ шляхтамъ и духовнымъ особамъ была публічная прісяга къ которои подпісалісь всѣ своіми руками, и печати пріложіли.
Послѣ того генералъ фелтъ маршалъ и генералітетъ прішли къ ратушѣ, гдѣ устроено было мѣсто, и обіто сукномъ краснымъ. На томъ мѣстѣ поставлены кресла, и подушки на немъ бархатные, обіты золотною сѣткою, и позументомъ, тамо весь ріжскои маіетратъ чініли публічнуюжъ прісягу, и по томъ въ городѣ въ мѣсто швецкіхъ гербовъ по воротамъ, и у двора Королевскаго поставлены гербы Царского Велічества.
По совершеніи всѣхъ сіхъ церемоніи, генералъ фелтъ маршалъ, изъ Ріги поѣхалъ и прібылъ въ лагерѣ, и у себл со всѣмъ генералітетомъ банкетовали, гдѣ былъ генералъ маеоръ Анфелдеінъ съ шляхтою, и съ офіцѣры, которые въ сторонѣ Царского Велічества осталась, да швецкои полковникъ Буденъброкъ, которои былъ депутатомъ. И для того счастлівого полученія города Ріги, въ лагерѣ изъ пушекъ болшіхъ и полковыхъ, которые свезены были къ ставкѣ, стрѣляно изъ всѣхъ по 9 разъ.
А колікое чісло во онои было людеи, такъ же и артілерiи, тому при семъ реестръ.
генералъ и ріжскои губернаторъ
графъ Штремберхъ
генералъ маеоръ
Клот
генералнои штапъ
кріксъ комісаръ
1
комісаровъ
5
артілеріискіхъ офiцѣровъ и служітелеи
капитанъ
1
порутчіковъ, и прапорщіковъ
4
сержантовъ и подпрапорщіковъ
54
корпораловъ и рядовыхъ
62
и того отъ артілеріи
121
отъ фортофікаціи
капитановъ
2
порутчіковъ
2
штапъ офіцѣровъ
оберъ офіцѣровъ
ундеръ офіцѣровъ и салдатъ
неслужащіхъ
всего
РЕІТАРСКІЕ ПОЛКИ
Ліфлянскои адалсѳанъ
2
9
11
Генерала маеора Круза
4
101
2
107
Оболенскіи
2
41
1
44
Нілянскіи
2
46
1
49
Карелскіи
2
101
2
105
Подполковніка Лоренца шквандронъ
1 подполковнікъ
2
1
4
и того
1
14
299
6
320
ДРАГУНСКІЕ ПОЛКИ
Карелскіи шквандронъ
1
10
11
Генерала маеора Шліпембаха
1
З1
2
34
Полковніка Веннерштета
13
1З
Подполковніка Шретенъфелта
9
1
10
Подполковніка Бранта шквандронъ
14
14
Подполковніка Шхоха шквандронъ
7
7
Подполковніка Брензіно шквандронъ
1 маеоръ
9
111
5
126
и того
1
11
195
8
215
ПѢХОТНЫЕ ПОЛКИ
Оболенскіи
3: въ томъ чіслѣ
полковнікъ 1
подполковнікъ 1
маеоръ 1
12
288
8
310
Бернеборскіи
5
90
4
99
Выборскіи
1 маеоръ
18
419
9
447
Нілянскіи
6
255
7
269
Естербецкіи
3: въ томъ чіслѣ
полковнікъ 1
подполковнікъ 1
маеоръ 1
20
508
13
544
Полковніка Бекера
1 маеоръ
24
340
18
3З3
Полковніка Банера
1 полковнікъ
29
493
6
529
Генерала маеора Шкіта
1 маеоръ
22
344
5
372
Полковніка Гелберта
1 маеоръ
18
354
12
385
Генерала маеора Клота
14
364
4
382
Полковніка Мегдена
15
406
16
437
Полковніка Вінгелмъ Бекера
2: въ томъ чіслѣ
полковнікъ 1
подполковнікъ 1
23
307
7
339
Драбантовъ
12
12
и того
13
218
4168
109
4508
во онои крѣпости артілеріи и пушекъ
пушекъ мѣдныхъ
83
пушекъ чугунныхъ
224
мартіръ мѣдныхъ
7
мартіръ чугунныхъ
11
гоубіцъ мѣдныхъ
5
въ цітаделѣ
пушекъ мѣдныхъ
15
пушекъ чугунныхъ
239
мартіръ чугунныхъ
48
гоубіцъ чугунныхъ же
2
и того въ городѣ и въ цітаделѣ
пушекъ мѣдныхъ и чугунныхъ
561
мартірь
66
гоубіцъ
7
При отакѣ Ріги, были полки, по дівізіямъ.
ИНФАНТЕРІИ
Дівізіи свѣтлѣішаго князя, генерала фелтъ маршала Меншікова
Гренодерскои, Лефортовскои, Iнгермаландскои, Астараханскои, Ренцелевъ, Таболскои, Іванегородскои, Копорскои
и того 8
Генерала князя Репніна
Гренодерскои, Бутырскои, Кіевскои, Новгородскои, Шлютелбургскои, Тферскои, БѢлогородскои, Нарвскои, Каргополскои
и того 9
Генерала баронфонъ Аларта
Гранодерскои, Московскои, Казанскои, Псковскои, Ніжегородскои, Сібірскои, Устюжскои
и того 7
всего
24
Кавалѣріи команды генерала Рена
Кіевскои, Троецкои, Новотроецкои, Вяцкои, Смоленскои, Невскои, Ямбурскои, Каргополскои
и того 8
всего конныхъ и пѣхотныхъ полковъ
32
донскіхъ казаковъ
2100 человѣкъ
При тоіже атакѣ было королевского велічества Полского, Саѯонскіхъ артілерскіхъ служітелеи бомбардіровъ, и каноніровъ съ надлежащіми офіцѢры 4 компаніи, и оные по взятіи Ріги отправлены въ Саѯонію.
Въ 11 день, по изготовленіи въ новыхъ апрошахъ къ мартірамъ доволного чісла бомбъ, генералъ фелтъ маршалъ разсуділъ прежде метанія бомбъ въ Рігу, къ генералу губернатору отозватца пісмомъ чрезъ барабанщіка. Въ которомъ ему объявлено съ показаніемъ резоновъ, что доволно отъ воіскъ нашіхъ ріжскои гварнізонъ утѣсненъ, къ тому же въ правіантѣ и въ протчемъ что на потребу людемъ, имѣютъ они нужду, и что тотъ гварнізонъ застаетъ уже безсіленъ. А имянно въ 4000. И болшая часть болныхъ. И о полученіи Выборга вѣдомости онъ фелтъ маршалъ на сіхъ дняхъ ожідаетъ, и невозможно оного города провіантомъ и людми сікурсовать. И чтобъ онъ генералъ губернаторъ разсуділъ, и до краіняго разоренія города и жітелеи не допускалъ. А имѣлъ бы склонность о трактатѣ къ чесному окорду, и для того разсужденія обѣщанъ армістіціумъ на сутки. А ежели онъ губернаторъ въ томъ откажетъ, то уже послѣ съ німи жестоко будутъ поступать, и ни на какои окордъ ихъ не прімутъ.
Въ 12 день по утру рано изъ Ріги генералъ губернаторъ Штромбекъ на пісмо генерала фелтъ маршала, чрезъ посыланнаго барабанщіка отвѣтствовалъ, что онъ изъ прісланнаго къ нему пісма о жестокомъ пріступѣ къ городу, и цітаделю выразумѣлъ. И въ такомь высокомъ інтересѣ, первое не розмысля доволно и не совѣтовавъ о томъ съ розными шляхты и обывательми, отвѣтствовать не можетъ, и самому ему разсуждать доволно въ назначенное время было кратко, къ томужъ воскреснои день прілучілся, и за тѣми прітчінами конечнои резолюціи учініть не можетъ. А ежели онъ генералъ фелтъ маршалъ желаетъ подліннои отповѣди, то надлежітъ для лутчаго разсужденія шляхтѣ и протчімъ обывателемъ, къ такімъ высокімъ інтересамъ дать сроку, и какъ на то позволеніе получітъ, тогда на то пісмо пространнѣе будетъ отвѣтствовать.
И протівъ того губернаторова пісма учіненъ армістіціумъ до 14 дня, по полудни до 9 часу. О чемъ къ нему губернатору чрезъ пісмо дано знать.
И тако бомбардірованіе, изъ пушекъ и изъ мѣлкого ружья стрѣлба и работы съ обѣіхъ сторонъ были успокоены.
Однакожъ между тѣмъ въ 1З день, по учіненнои армістіціи во всѣ наши сдѣланые редуты къ кеселчмъ бомбъ болши въ запасъ пріготовлено.
Въ 13 день по полуночи, о положенномъ 9 часу, губернаторъ ріжскои Стромберкъ своего барабанщіка выслалъ, и съ німъ пісмо, въ которомъ отвѣтствовалъ, что онъ губернаторъ по доволномъ разсужденіи изъ прісланнаго пісма генерала фелтъ маршала, іюня отъ 11 чісла о знатнои и высокои капітуляціи, и честномъ окордѣ, и о разныхъ прічінахъ выразумѣлъ, и объявілъ, что не подлінные вѣдомости о ихъ состояніи имѣютъ. А хотя имъ при атакѣ по желанію всего имѣть не возможно, однако нѣкоторое время держатца могутъ, и ни чрезъ какіе хітрости одержаны не будутъ, и при благомъ своемъ состояніи и вѣрности, о взятьѣ Выборха вѣріти не могутъ. А для подлінныхъ вѣдомостеи позволітъ бы ему губернатору 2 нарочныхъ куріеровъ, одного въ Дінамендъ, а другова въ Швецкую землю отправіть съ запечатаными пісмами, которыебъ имъ могли прівесть подлінные вѣдомости, и пісемъ ихъ не роспечатывать. И чтобъ оные ихъ 2 нарочные отъ Дінаменду водою или сухімъ путемъ, не задержавъ были пропущены. Изъ которыхъ одінъ поѣдетъ въ Швецкую землю, и по возвращеніи не роспечатавъ же пісемъ, свободно къ німъ въ городъ онои пропущенъ былъ. А другои вовремя 2 сутокъ пропущенъ же былъ въ Дінамендъ, такожъ и назадъ. А ежели на оное позволенія не будетъ, тогда онъ губернаторъ имѣетъ держатца до послѣднеи мѣры.
Генералъ фелтъ маршалъ відя ево губернаторскую изъ того пісма упорность, и желаніе о посылкѣ куріеровѣ, нічего къ нему губернатору не отвѣтствовалъ. Тогожъ 14 дня, по полудни о 2 часу своею персоною, да съ генераломъ леітенантомъ Брюсомъ, изъ лагеру поѣхали во учрежденные апроши, гдѣ уготовлены кесели. И тогожъ часу изъ всѣхъ 14 мартіровъ съ трехѣ кесслеи и изъ Петеръшанецъ начали городъ Рігу и цітадель бомбардіровать, которое бомбардірованье продолжалось до 24 чісла, день и нощь непрестанно. И отъ 14 дня, по 24 чісло. Іюняжъ во одіннатцать сутокъ до полудень, въ Рігу и въ цітадель брошено 3389 бомбъ. Въ томъ чіслѣ девяти пудовыхъ 630, пяти пудовыхъ 2759 бомбъ.
Въ 24 день, по полудни въ самое метаніе бомбъ, изъ Ріги губернаторъ ріжскои высдалъ барабанщіка съ пісмомъ къ генералу фелтъ маршалу, въ которомъ обьявілъ, что прежде сего его губернаторское желаніе было, и вѣденія отъ генерала фелтъ маршала ожідалъ, дабы ему позволіть 2 куріеровъ, одного въ Дінамендъ, другова въ Стекголмъ послать, и на оное не токмо позволенія, но и отповѣди неполучілъ. А понеже при такомъ сілномъ бомбардірованьѣ въ Рігѣ обрѣтающіяся обыватели вскорѣ собратца не могутъ; того ради онъ губернаторъ прінужденъ просіть, да бы для доволного разсужденія настоящаго дѣла на 10 днеи армістіціумъ былъ учіненъ, въ которое время моглібъ то надлежащее дѣло окончать.
И протівъ того пісма къ нему губернатору отвѣтствовано съ тѣмъ же барабанщикомъ, что ему напрежнѣе пісмо не отвѣтствовано того ради, понеже за истінну того ихъ желанія о 2 намѣренныхъ въ посылку куріеровъ, воспріять невозможно. Ибо то желаніе далеко къ продолженію состоітъ, итогобъ въ мысли онъ губернаторъ неимѣлъ, чтобъ по ихъ желанію о куріерахъ было исполнено. А къ разсужденію болши 48 часовъ ко успокоенію ружью времяни не дается, отъ того часу пока о прінятіи того сроку отъ него губернатора отповѣдь получена будетъ.
Въ 26 день, на оное пісмо губернаторъ отвѣтствовалъ, и обѣщаннои срокъ на 48 часовъ, хотя и въ краткомъ времяни воспріялъ. И просілъ дабы города бомбардірованіемъ впредь немучіть. И тогожъ дня въ вечеру къ нему губернатору отвѣтствовано. Что имъ срокъ за наступленіемъ ночи позволяется отъ 27, до 29 дня. Къ 7 часу и оружіе успокоено.
Въ 27 день, надъ пѣхотною дівізіею генерала фелтъ маршала князя Меншікова, и надъ драгунскіми полками, которыми командровалъ генералъ порутчікъ Боуръ, команда пріказана господіну генералу Рену.
Въ 29 день, назначенныи по полуночи 7 часъ, изъ Ріги онъ генералъ губернаторъ Штромберкъ барабанщіка съ пісмомъ выслалъ, въ которомъ обьявілъ: хотя они по своеи должности были въ послѣднемъ намѣреніи жівота своего, токмо при разсужденіи иного изобрѣсти не могли, но наволю честнаго окорду воспріять предложили. И того ради онъ губернаторъ къ склонному намѣренію для трактатовъ 2 полковніковъ и оберъ аудітора, такожде изъ ріжскіхъ 2 шляхтъ, да изъ маістрату одною бургомеістера и рацгера изъ старшіхъ яко депутатовъ выслать предложилъ, токмо оные за непостановленіемъ пунктовъ выѣхать не могутъ. И паки просілъ іюня до 30 чісла до 8 часа о полуночи, и во ономъ ему губернатору позволеножъ.
Въ 30 день, хотя и не о осмомъ часу по полуночи, какъ самъ губернаторъ ріжскои о томъ назначілъ, но о 11 часу, онъ губернаторъ изъ Ріги для трактатовъ выслалъ 9 человѣкъ. А имянно полковніковъ: Буденброка, Фітінгофа, оберъ аудітора Поулоса, изъ шляхтъ капітана Падукля, асессора Ріхтера. Бургомістровъ, Вітфора Ордена, рацгера Реіпса Элтармана, Фегеизака Фронбергена. Которые прібывъ въ лагеръ въ ставкѣ генералу фелтъ маршалу при всемъ генералітету Царского Велічества, полковнікъ Буденъброкъ подалъ акордные пункты. И тогожъ часу протівъ того въ Рігу посланы, генералъ адъютантъ князь Борятінскои, полковнікъ Зімбурхъ, оберъ аудіторъ Глѣбовъ, а съ вышеобьявленными жъ изъ Ріги высланными депутатами для трактованья опредѣлены быть, брегадіръ Чіріковъ, полковнікъ отъ гранадеровъ за брегадіра Лесіи. И того дня пріѣхавшіе депутаты изъ Рiги ночевали въ лагарѣ у фелтъ маршала: и между тѣмъ акордные пункты велено переводіть.
И по томъ когда помянутые окордные пункты, iюля 1 го дня перевели, и какъ фелтъ маршалъ съ генералітетомъ ихъ выслушали, и отвѣтъ на ніхъ учініли. Тогда депутаты паки были прізваны, и тотъ отвѣтъ ихъ вычтенъ. Что они выслушавъ, обьявіли, что они по такому отвѣту о здачѣ города Ріги заключіть тѣхъ пунктовъ не могутъ. [А особліво за тѣмъ понеже отъ нашеи стороны во оныхъ предложено, да бы прірожденные ліфлянцы осталісь въ сторонѣ Его Царскою Велічества, и въ вѣрности своеи Его Велічеству прісягу учініли и подпісалісь своіми руками] и по томъ просіли чтобъ дано им было время о томъ, паки въ Рігу къ губернатору своему Штромберку сообщитъ чрезъ ихъ оберъ аудітора Поулоса. И для того по полудни оберъ аудіторъ съ помянутыми пункты въ Рігу къ губернатору и отправлепъ. А депутаты одержаны ночевать въ лагарѣ. И отъ 26 дня іюня, ради помянутыхъ трактатовъ оружіе со обѣіхъ сторонѣ было успокоено.
Въ 2 день, по полуночи въ 8 мъ часу при съѣздѣ къ фелтъ маршалу всего генералітета. Помянутои шведскои оберъ аудіторъ Поулосъ изъ Ріги выѣхалъ, которого купно съ ихъ депутатами оставшіміся въ лагарѣ случіли. И но томъ когда представіли ихъ предъ генералітетъ, тогда оные сказали что губернаторъ ихъ на тѣхъ пунктахъ, которые съ стороны Царскою Велічества, отъ фелтъ маршала и генералітету имъ предложены, крѣпости отдать не можетъ. А особліво въ томѣ упорно стояли, чтобъ Ліфлянская прірожденная шляхта отъ прісяги была свободна. И на послѣдокъ сказали, что ежели не протівъ ихъ предложенія съ німи генералітетъ поступітъ, то они прінуждены будутъ по военнымъ обычаямъ, всѣ выступіть въ цітадель, и будутъ держатца до послѣднеи мѣры, а валы и городъ подорвутъ. Протівъ чего имъ отвѣтствовано, что того по ихъ желанію, какъ въ ихъ пунктахъ объявлено нікогда учінено не будстѣ, и ежели еще въ тои упорности продолжатца, то паки указано будетъ жесточае прежняго крѣпость бомбардировать. И по многімъ спорамъ, паки посланъ въ Рігу помянутои оборъ аудіторъ къ губернатору о 11 мъ часѣ по полуночи, для совершенного и скорого о здачѣ города и цітадели постановленія протівъ обьявленныхъ нашіхъ пунктовъ, да съ німъ 2 человѣка бургоміетровъ, Вітфоръ, Орденъ да Эръталманъ, которымъ срокъ положенъ выѣхать изъ Ріги тояже ночи о 4 мъ часѣ. И при отъѣздѣ отъ фелтъ маршала пріказано имъ, ежели губернаторъ ріжскои предложенныхъ пунктовъ отъ стороны Царского Велічества не пріиметъ, и будетъ стоять въ своемъ прежнемъ намѣреніи, то съ німъ будутъ поступать такъ, какъ выше обьявлено, а депутаты за тѣмъ споромъ ночевали паки въ обозѣ у фелтъ маршала.
Въ 3 день о 7 часу по сьѣздѣ генералітета, выѣхали изъ Ріги въ лагеръ къ фелтъ маршалу, помянутые отпущенные оберъ аудіторъ Паулосъ, и боргомістры, и прівезли съ собою отъ губернатора пункты инаго мнѣнія, и прізаавъ всѣхъ депутатовъ къ фелтъ маршалу, сказано что отвѣтъ на пункты ихъ будетъ учѣненъ. И по многімъ ихъ депутатовъ спорамъ, стали они толко просіть, чтобъ имъ выпущенымъ быть съ роспущенными знамены, съ барабаннымъ боемъ и съ полковою музыкою, что имъ и позволено. И тако къ здачѣ ріжскои крѣпости, съ обѣихъ сторонъ согласілісь. И тогожъ часу объявлено имъ, дабы они назначали гдѣ быть заключенію капітуляти, и розмѣнѣ онои, и которые ворота ко входу россіискіхъ воискъ опредѣлятъ. И для того по совѣту фелтъ маршала съ генералітетомъ, посланъ въ городъ Бѣлогороцкого пѣхотиого полку маеоръ Реінгартъ съ оберъ аудіторомъ швецкімъ Поулосомъ. Которого маеора у ворота прінялъ швецкои генералъ маеоръ Клотъ, и поѣхали въ городъ. По томъ онои маеоръ Реінгатъ изъ города пріѣхавъ, обьявілъ, что онъ съ генераломъ маеором Клотомъ въ городѣ Рігѣ и цітаделѣ ворота осматрівалъ, и воділъ онъ Клотъ ево маеора самъ, и для входу воіскъ нашіхъ въ городъ ворота они указали. Между тѣмъ времянемъ пункты съ обѣіхъ сторонъ къ заключенію готовіли, такожъ и депутатомъ дано было время для посылки въ городъ къ губернатору, для окончанія ихъ.
А въ 4 день въ 8 часу по полудни депутаты были прізваны, и при ніхъ генералъ фелтъ маршалъ съ стороны Царскаго Велічества капітуляцію своею рукою подпісалъ, и запечатавъ отдалъ нашімъ брегадіру Чірікову, да при немъ полковніку Лесіи, которые были къ тои капітуляціи опредѣлены. И тогожъ часа съ швецкімъ полковнікомъ Буденброкомъ брегадіръ Чіріковъ, и полковнікъ Лесіи съ заключенною капітуляціею поѣхали въ Рігу. И по прібытіи ихъ къ Санторъ воротамъ, встрѣтілъ ихъ швецкои генералъ маеоръ Клотъ съ офіцѣры. И прінявъ ихъ въ городъ, пріѣхали прежде въ замокъ, гдѣ губернаторъ графъ Штромберкъ жілъ. Которои прінявъ ихъ къ себѣ, доволно разговарівалъ, и показывалъ мѣста, какіе ему тягости отъ бомбъ были, и по томъ закрѣпленую капитуляцію брегадіръ Чіріковъ ему губернатору вручілъ. Которую онъ губернаторъ въ скоромъ времями подпісалъ своею рукою, и запечатавъ ріжскою печатью брегадіру Чірікову паки назадъ отдалъ. И по томъ брегадіръ Чіріковъ послалъ къ пѣхотнымъ полкамъ [которые пріготовлены въ городъ итіть] маеора Реінъгарта, да бы онъ имъ о томъ объявілъ, и чтобъ они пріступіли къ воротамъ бліже. А потомъ и самъ онъ брегадіръ Чіріковъ съ полковнікомъ Лесіи, и швецкімъ полковнікомъ Буденъброкомъ выѣхали. И пріѣхавъ капітуляцію за подпісаніемъ руки его губернаторскои, генералу фелтъ маршалу подалъ. Тогда генералъ фелтъ маршалъ со всѣми генералы, и швецкои полковнікъ Буденброкъ изъ лагеру поѣхали къ Рігѣ бліже. И какъ прібліжілісь, тогда встрѣтілъ у воротъ Санторъ, генералъ маеоръ швецкои Клотъ. А потомъ и всѣ господа генералы, и многіе отъ армѣи нашеи офіцѣры, и королевского велічества Пруского полковнікъ господінъ маршалокъ прібыли къ тѣмже воротамъ. А отъ армѣи россіискіе полки пріступіли. Надъ которыми тогда командровалъ генералъ князь Репнінъ, и пошли въ городъ строемъ. А имянно: Напередъ шелъ помянутои генералъ отъ пѣхоты князь Репнінъ. Генералъ леітнантъ Остенъ. За німи шли гранодеры, по томъ бомбдрдіры и каноніры. За німи несены взятые флаги, при ніхъ морскои капітанъ Лобікъ съ матрозы.
За німи слѣдовали полки пѣхотные, Інгермоландскои, Кіевскои, Астараханскои, Сібірскои, Казанскои, Бутырскои. Въ замкѣ шолъ генералъ маеоръ Аiгустовъ.
Оные полки въ городъ во шли iюля 4 дня по полудни въ 6 часу и караулы всѣ у шведовъ въ городѣ пріняли.
Въ 5 день, по вшествіи въ городъ Рігу, учіненные редуты съ лѣвои стороны Двіны рѣки и апроши въ форштатѣ всѣ заровняны.
Въ 8 день, изъ Рiги бывшеи ріжскои губернаторъ графъ Штромберкъ къ генералу фелтъ маршалу въ лагеръ пріѣхавъ имѣлъ разговоры, чтобъ по учіненнымъ трактатомъ было содержано, и просілъ онъ губернаторъ протівъ договору на шведовъ провіанту и дано на 4500 человѣкъ. При томъ же онъ губернаторъ обьявілъ, что въ Рігѣ отъ начала морового повѣтрія, къ томужъ отъ тѣсноты и духоты, всякого чіна мужеска и женска полу, которые были въ городъ собраны, померло съ 60000 человѣкъ.
Въ 10 день, по учіненнои капітуляціи, губернаторъ графъ Штромберкъ изъ Ріги выступілъ съ роспущеными знамены и съ барабаннымъ боемъ.
При немъ губернаторѣ изъ города вышло отъ трехъ полковъ реітарскіхъ, отъ 7 драгунскіхъ, отъ 12 пѣхотныхъ, итого отъ 27 полковъ, штапъ оберъ и ундеръ офіцѣровъ, и рядовыхъ, и протчіхъ служітелеи, и офіцѣрскіхъ челядніковъ 5132 человѣка. Въ томъ чіслѣ болныхъ 2905 человѣкъ. Тѣ болные отпущены по трактатомъ съ нашімъ штапъ офіцѣромъ къ Дінаменде шанцамъ, которыхъ тамъ прінявъ отправіли моремъ въ Швецію на транспортныхъ судахъ.
При выходѣ губернатора стояли въ строю наши пѣхотные четыре полка, Гранодерскои, Бутырскои, Псковскои, Устюжскои, подъ командою генерала маеора Аігустова.
Отъ швецкого гварнізона въ сторонѣ Царскою Велічества задержано отъ 6 полковъ. А имянно отъ реітарскіхъ, Ліфлянского, Адолсфана, Нілянского, Корѣлского. Отъ пѣхотныхъ, Выборскою, и Корѣлского, оберъ и ундеръ офіцѣровъ и рядовыхъ, которые за моромъ осталісь] 250 человѣкъ, знаменъ 12. Понеже въ капітуляціи поставлено, которые ліфлянцы и другіхъ городовъ бывшіхъ короны Швецкои, которые уже чрезъ оружіе Царскою Велічества взяты, тѣ могутъ назватіся Царского Велічества подданными. И потому, Выборскои и Корѣльскои полки задержаны, ибо тогда оныя крѣпости уже были завоеваны.
При рожденнои ліфлянскои шляхты осталось:
генералъ маеоръ
Анфелдеінъ
полковніковъ
5
въ томъ чіслѣ отъ фортіфікаціи
1
подполковніковъ
20
генералъ адъютантъ
1
масоровъ
19
комісаръ
1
капітановъ
57
порутчіковъ
14
драбантъ
1
прапорщіковъ
2
асессоровъ
10
и того
111
маістрату
22
первои статьи мещанъ
55
мещанъ же
555
у ніхъ товарыщевъ, или сідѣлцовъ, кромѣ ихъ служітелеи и работныхъ людеи
232
и того маістрату, и старшіны, и мѣщанъ съ сідѣлцы
864
Въ 12 день, въ лагарѣ было благодареніе Богу, за полученіе тои преславнои ріжскои фортеціи. И по томъ былъ выѣздъ изъ Ріги всеи шляхты и мѣщанъ ріжскіхъ со обнаженными шпаги въ лагеръ, къ ставкѣ генерала фелтъ маршала графа Шереметева. А по томъ генералъ фелтъ маршалъ, и генералітетъ въ городъ Рігу въѣхали послѣдующімъ образомъ.
Прежде шла Інгермоландского полку гранодерская рота.
За німи конюшни фелтъ маршалова, и всего генералитету.
5 генеральскіхъ корѣтъ золоченыхъ, и выбітыхъ бархатами, въ которыхъ ѣхали:
Въ 1
полковники Картішовъ, Левашовъ
Во 2
брегадіры, Дебои, Штафъ
Въ 3
генералъ маеоръ Гнітеръ, брегадіръ Чіріковъ
Въ 4
генералы леітенанты, и кавалеры, Брюсъ по правую, Ренцель, по лѣвую руку
Въ 5
генералъ отъ пѣхоты, и кавалеръ баронъ фонъ Алартъ по правую, генералъ отъ кавалеріи фонъ Ренъ, по лѣвую руку.
За німи ріжскіе мѣщаня со обнаженными шпаги.
По томъ въ корѣтѣ, генералъ фелтъ маршалъ, съ німъ по лѣвую руку таінои совѣтнікъ Леволдъ.
За фелтъ маршеловою корѣтою, домовои фелтъ маршаловъ шквадронъ, съ играніемъ музыки, и съ боемѣ барабаннымъ.
Въѣздъ былъ въ Карлусъ вороты, которые отъ Двіны рѣки въ лѣвои сторонѣ форштата. Встрѣчали изъ города будущеи на командѣ генералъ порутчікі Остенѣ, полковнікъ Лесіи. И когда двои подъемные ворота проѣхали, тогда въ треьіихъ воротахъ генералу фелтъ маршалу графу Шереметеву, ріжскои маістратъ, при отданіи комплемента, поднесли на подушкѣ бархатнои, 2 ключа золотые, и по прінятіи ключеи въ самои въѣздъ паліли со всего города и цітаделя, изъ всѣхъ пушекъ. И пріѣхали фелтъ маршалъ и генералітетъ въ королевскои замокъ, и тутъ встрѣтіли шляхта съ маістратомъ, и духовные особы. На томъ построенномъ рундуку со всходомъ, и на поставленномъ бархатномъ стулѣ ему генералу фелтъ маршалу по входѣ отправлена орація. А по отправленіи тоя церемоніи вошли въ полаты королевскіе, гдѣ стоялъ губернаторъ. И потомъ паліли паки со всего города изъ всѣхъ пушекъ.
И послѣ генералъ фелтъ маршалъ, и съ німъ генералітетъ были на томъ же королевскомъ дворѣ въ кірхѣ, гдѣ шляхтамъ и духовнымъ особамъ была публічная прісяга къ которои подпісалісь всѣ своіми руками, и печати пріложіли.
Послѣ того генералъ фелтъ маршалъ и генералітетъ прішли къ ратушѣ, гдѣ устроено было мѣсто, и обіто сукномъ краснымъ. На томъ мѣстѣ поставлены кресла, и подушки на немъ бархатные, обіты золотною сѣткою, и позументомъ, тамо весь ріжскои маіетратъ чініли публічнуюжъ прісягу, и по томъ въ городѣ въ мѣсто швецкіхъ гербовъ по воротамъ, и у двора Королевскаго поставлены гербы Царского Велічества.
По совершеніи всѣхъ сіхъ церемоніи, генералъ фелтъ маршалъ, изъ Ріги поѣхалъ и прібылъ въ лагерѣ, и у себл со всѣмъ генералітетомъ банкетовали, гдѣ былъ генералъ маеоръ Анфелдеінъ съ шляхтою, и съ офіцѣры, которые въ сторонѣ Царского Велічества осталась, да швецкои полковникъ Буденъброкъ, которои былъ депутатомъ. И для того счастлівого полученія города Ріги, въ лагерѣ изъ пушекъ болшіхъ и полковыхъ, которые свезены были къ ставкѣ, стрѣляно изъ всѣхъ по 9 разъ.
А колікое чісло во онои было людеи, такъ же и артілерiи, тому при семъ реестръ.
генералъ и ріжскои губернаторъ
графъ Штремберхъ
генералъ маеоръ
Клот
генералнои штапъ
кріксъ комісаръ
1
комісаровъ
5
артілеріискіхъ офiцѣровъ и служітелеи
капитанъ
1
порутчіковъ, и прапорщіковъ
4
сержантовъ и подпрапорщіковъ
54
корпораловъ и рядовыхъ
62
и того отъ артілеріи
121
отъ фортофікаціи
капитановъ
2
порутчіковъ
2
штапъ офіцѣровъ
оберъ офіцѣровъ
ундеръ офіцѣровъ и салдатъ
неслужащіхъ
всего
РЕІТАРСКІЕ ПОЛКИ
Ліфлянскои адалсѳанъ
2
9
11
Генерала маеора Круза
4
101
2
107
Оболенскіи
2
41
1
44
Нілянскіи
2
46
1
49
Карелскіи
2
101
2
105
Подполковніка Лоренца шквандронъ
1 подполковнікъ
2
1
4
и того
1
14
299
6
320
ДРАГУНСКІЕ ПОЛКИ
Карелскіи шквандронъ
1
10
11
Генерала маеора Шліпембаха
1
З1
2
34
Полковніка Веннерштета
13
1З
Подполковніка Шретенъфелта
9
1
10
Подполковніка Бранта шквандронъ
14
14
Подполковніка Шхоха шквандронъ
7
7
Подполковніка Брензіно шквандронъ
1 маеоръ
9
111
5
126
и того
1
11
195
8
215
ПѢХОТНЫЕ ПОЛКИ
Оболенскіи
3: въ томъ чіслѣ
полковнікъ 1
подполковнікъ 1
маеоръ 1
12
288
8
310
Бернеборскіи
5
90
4
99
Выборскіи
1 маеоръ
18
419
9
447
Нілянскіи
6
255
7
269
Естербецкіи
3: въ томъ чіслѣ
полковнікъ 1
подполковнікъ 1
маеоръ 1
20
508
13
544
Полковніка Бекера
1 маеоръ
24
340
18
3З3
Полковніка Банера
1 полковнікъ
29
493
6
529
Генерала маеора Шкіта
1 маеоръ
22
344
5
372
Полковніка Гелберта
1 маеоръ
18
354
12
385
Генерала маеора Клота
14
364
4
382
Полковніка Мегдена
15
406
16
437
Полковніка Вінгелмъ Бекера
2: въ томъ чіслѣ
полковнікъ 1
подполковнікъ 1
23
307
7
339
Драбантовъ
12
12
и того
13
218
4168
109
4508
во онои крѣпости артілеріи и пушекъ
пушекъ мѣдныхъ
83
пушекъ чугунныхъ
224
мартіръ мѣдныхъ
7
мартіръ чугунныхъ
11
гоубіцъ мѣдныхъ
5
въ цітаделѣ
пушекъ мѣдныхъ
15
пушекъ чугунныхъ
239
мартіръ чугунныхъ
48
гоубіцъ чугунныхъ же
2
и того въ городѣ и въ цітаделѣ
пушекъ мѣдныхъ и чугунныхъ
561
мартірь
66
гоубіцъ
7
При отакѣ Ріги, были полки, по дівізіямъ.
ИНФАНТЕРІИ
Дівізіи свѣтлѣішаго князя, генерала фелтъ маршала Меншікова
Гренодерскои, Лефортовскои, Iнгермаландскои, Астараханскои, Ренцелевъ, Таболскои, Іванегородскои, Копорскои
и того 8
Генерала князя Репніна
Гренодерскои, Бутырскои, Кіевскои, Новгородскои, Шлютелбургскои, Тферскои, БѢлогородскои, Нарвскои, Каргополскои
и того 9
Генерала баронфонъ Аларта
Гранодерскои, Московскои, Казанскои, Псковскои, Ніжегородскои, Сібірскои, Устюжскои
и того 7
всего
24
Кавалѣріи команды генерала Рена
Кіевскои, Троецкои, Новотроецкои, Вяцкои, Смоленскои, Невскои, Ямбурскои, Каргополскои
и того 8
всего конныхъ и пѣхотныхъ полковъ
32
донскіхъ казаковъ
2100 человѣкъ
При тоіже атакѣ было королевского велічества Полского, Саѯонскіхъ артілерскіхъ служітелеи бомбардіровъ, и каноніровъ съ надлежащіми офіцѢры 4 компаніи, и оные по взятіи Ріги отправлены въ Саѯонію.