Надзвичайний вечір - стискання ручок, теплі обійми.. а в середині.. були моменти хотілось розсміятись, забрати руку, закутатись в шерстяне покривало і плакати.. Де то все було 7 років тому, як чекала кожної зустрічі, як летіла метеликом до свічки.. Для чого мені зараз ця кава, вечірнє місто, зорі на небі, дзвінки і зустрічі? Щоб спробувати
(
Read more... )
Comments 6
шматочок почуттів,
на кінчику ножа
тремтливих бажань
і дрібку печалі.
від серця насип
чекання,
законсервованого
з минулої осені.
за смаком додати обійм
на прощання
мабуть, жменьку поглядів,
грамину вагання,
заправити то все нічними шаленствами
гостроти додадуть поцілунки,
з присмаком дикої вишні...
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment