В Кіровограді я не був навіть проїздом, оскільки з Києвом він не має прямого залізничного сполучення. На цей раз час мого перебування в місті був обмежений, але дещо оглянути встиг. Шкода, бо хотілось значно більшого. Ціеаві пам'ятки знаходяться не в самому Кіровограді, а навколо нього в області. Це великі ліси, зокрема Чорний і Нерубайський, останній вдалось побачити з вікна автобуса, могили в степу, величезні кар'єри діючі й не діючі.
На території міста збереглись місця, які несуть згадку ще про Єлисаветград. Трохи фото з моїми коментарями:
Головне поштове відділення.
Ліпниною будинок нагадує наш "Дім з химерами" В. Городецького.
Відзначу те, що поруч з кожною пам'яткою міської архітектури та історії розташований інформаційний стенд з даними про об'єкт та його фотознімками різних періодів. Так само і на перших номерах будинків вулиць - інформація про вулицю, її назви в різні часи.
Минувщина України зі степу Кіровоградщини.
Сова - ліпнина на будинку краєзнавчого музею.
Ще один зразок ліпнини.
Будівля в мавританському стилі. В кінці 19 - на початку 20 століть фундаторами будівелт в Єлисавтграді, я так зрозумів, були переважно не українці.
Краєзнавчий музей - колишній особняк.
Чорна пантера, цікаво за Винниченком?
Клумба. Що садівники хотіли сказати її формою?
Про поїздку я не шкодую. Мандрівникам раджу поєднувати Кіровоград з чимось, з тим же Морозівським кар'єром. Словом, мандруйте Україною, це захоплююче!