Вузькоколійна залізниця Антонівка-Зарічне ч. І. З вікна потягу (пейзажі, міст тощо)
Настав час поговорити про таку поліську цікавинку, як вузькоколійна залізниця Антонівка-Зарічне. Об"єкт з приставками "най". Одна з найбільших вузькоклійних діючих залізниць в Європі, їдучи якою можна переїхати найдовший і найстаріший дерев"яний залізничний міст в Українї. Далі поговоримо про те, що можна побачити з вікна вагону під час подорожі Володимерецьким та Зарічненським районами. Фото зроблені на шляху туди й назад.
1. Антонівка. Ранок. На вузькоколійній платформі пасажири чекають на потяг, який заходе на станцію хвостом. Зауважте, на початку платформи теж туристи, які тут явно через вузькоколійку.
Ось тут, Ви зможете побачити карту та ознайомитись з історією залізниці: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%E2%80%94_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5 Як бачимо, її маршрут від Антонівки спочатку йде на Захід, а вже потім робить поворот на Схід, до Зарічного. Довжина - 106 км, що робить нашу залізницю найбільшою європейською.
2. А тепер, поїхали! Пейзажі. Не дивлячись на заболочену місцевість тут трапляються посівні площі.
3. Але в основному мох, і болото постійно про себе нагадує.
4. Є й ліси.
5. А тут пройшов буревій.
6. Трапляються й такі зелені ділянки.
7. Ну і вода. Куди ж Аоліссю без води!
8. Пікетний стовбчик і вигляд на ліс з дверей останнього вагону потяга.
9. Сосни в лісі й шишки на колії. Хоч рухомий склад старий, а 40 км/год витиснути може. Відчуття, коли їдеш ось так на такій швидкості доволі заворожуючі. Швидкість, вітер, суміш запаху болота лісу й перегорілої соляри. А якщо насип йде болотом, то від потяга в різні боки втікають місцеві мешканці, жаби та змії.
10. Місцеві дороги.
11. Місток над каналом.
12. Переїзд.
13. Ну, і дещо вже радиційне. 100-й кілометр я пропустив, тому фотографую "101"-й (наші - найдовші).
14. Наступний блок фото - міст через р. Стир. Знаходиться він на перегоні Біла - Млинок.
15. На мосту.
16. Човни в річці.
17. Кабелі над Стиром.
18. Залишки металевої опори/конструкції (?). Стир доволі знакова водна артерія в регіоні, і єдина серйозна водна перепона на маршруті залізниці. Щоб не перевантажувати нотатку, більше фото з мосту і загалом тут: https://kf.io.ua/album844562_0
19. Канали на під"їзді до Стиру.
20. Ціле водне господарство!
21. Пиломатеріали й вигляд на русло.
22. Наступна родзинка - ярмарок в Боровій!
23. На традиційній ярмарці в прямому сенсі змішалось все. І коні й люди.
24. Велике розмаїття транспортних засобів.
25. Кінь тут вельми поширений транспортний засіб. Багато їх пасеться в місцевих лугах. Ярмаркові фото, виставлені тут, ао дорозі туди (до Зарічного). Назад ярмарки вже не було. Видавали місцевість лише довгі лави в полі.
26. Паркінг для фір.
27. Окрема тема місцеві телеграфні стовби. Мене вразив ось цей. Зверніть увагу як він тримається:)
28. Наступний блок - урбанізація. Вокзал станції Володимерець (районний центр).
29. Облаштування.
30. Висадка/посадка. Загалом залізниця одноколійна, але на великих станціях є роз"їзди.
31. Пасажири.
32. Деякі зупинки виглядають так.
33. Обрічний хрест. Візитівка краю.
34. окремо варто згадати село Острівськ. тут знімали док. фільм «2033 кілометри від Ейфелевої вежі».
35. Місцева садиба.
36. Тутешня дерев"яна архітектура + креативний підхід до оздоблення подавір"я.
37. Запасні рейки.
38. Це вже не острівськ. Прилаштували в господарстві передвиборчу агітацію.
39. Чимало тут і приколійних господарських будиночків.
40. Вони теж довоі різні. До деяких прокладена колія для виїзду дрезини (див. наступне фото).
41. Приколійне господарство при в"їзді на вже згаданий міст з в сторону Білої. Між іншим, скажу, що міст на маршруті не один. Трапляються ще, але значно менші звичайно ж.
42. ну і тут у нас на сцену виходить одна з найголовніших місцевих проблем (чи багатств) - бурштин. Про нього зроблю окрему нотатку.
43. В підсумку маємо 212 проїханих км. за 36 грн. А більшість їздить пільгово. В тому то і проблема. Загалом до Антонівки можна дістатись з двох напрямків одним потягом. З Львова й Києва, потяг 141. Так, як він не швидкісний, ціна відносно дешева. Але, оскільки він єдиний хто йде ходом Ковель-Варшава, то розбирається він теж досить швидко.
Зазначу також, що в підготовці до поїздки використовував матеріали рідного ua_travels за тегом "Рівненська область": http://ua-travels.livejournal.com/tag/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C а також користувався досвідом користувача tomkad з його експедиції в ці краї: http://tomkad.livejournal.com/125466.html
В наступному записі поговоримо про технічну сторону питання. Дякую за увагу.
1. Антонівка. Ранок. На вузькоколійній платформі пасажири чекають на потяг, який заходе на станцію хвостом. Зауважте, на початку платформи теж туристи, які тут явно через вузькоколійку.
Ось тут, Ви зможете побачити карту та ознайомитись з історією залізниці: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%E2%80%94_%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5 Як бачимо, її маршрут від Антонівки спочатку йде на Захід, а вже потім робить поворот на Схід, до Зарічного. Довжина - 106 км, що робить нашу залізницю найбільшою європейською.
2. А тепер, поїхали! Пейзажі. Не дивлячись на заболочену місцевість тут трапляються посівні площі.
3. Але в основному мох, і болото постійно про себе нагадує.
4. Є й ліси.
5. А тут пройшов буревій.
6. Трапляються й такі зелені ділянки.
7. Ну і вода. Куди ж Аоліссю без води!
8. Пікетний стовбчик і вигляд на ліс з дверей останнього вагону потяга.
9. Сосни в лісі й шишки на колії. Хоч рухомий склад старий, а 40 км/год витиснути може. Відчуття, коли їдеш ось так на такій швидкості доволі заворожуючі. Швидкість, вітер, суміш запаху болота лісу й перегорілої соляри. А якщо насип йде болотом, то від потяга в різні боки втікають місцеві мешканці, жаби та змії.
10. Місцеві дороги.
11. Місток над каналом.
12. Переїзд.
13. Ну, і дещо вже радиційне. 100-й кілометр я пропустив, тому фотографую "101"-й (наші - найдовші).
14. Наступний блок фото - міст через р. Стир. Знаходиться він на перегоні Біла - Млинок.
15. На мосту.
16. Човни в річці.
17. Кабелі над Стиром.
18. Залишки металевої опори/конструкції (?). Стир доволі знакова водна артерія в регіоні, і єдина серйозна водна перепона на маршруті залізниці. Щоб не перевантажувати нотатку, більше фото з мосту і загалом тут: https://kf.io.ua/album844562_0
19. Канали на під"їзді до Стиру.
20. Ціле водне господарство!
21. Пиломатеріали й вигляд на русло.
22. Наступна родзинка - ярмарок в Боровій!
23. На традиційній ярмарці в прямому сенсі змішалось все. І коні й люди.
24. Велике розмаїття транспортних засобів.
25. Кінь тут вельми поширений транспортний засіб. Багато їх пасеться в місцевих лугах. Ярмаркові фото, виставлені тут, ао дорозі туди (до Зарічного). Назад ярмарки вже не було. Видавали місцевість лише довгі лави в полі.
26. Паркінг для фір.
27. Окрема тема місцеві телеграфні стовби. Мене вразив ось цей. Зверніть увагу як він тримається:)
28. Наступний блок - урбанізація. Вокзал станції Володимерець (районний центр).
29. Облаштування.
30. Висадка/посадка. Загалом залізниця одноколійна, але на великих станціях є роз"їзди.
31. Пасажири.
32. Деякі зупинки виглядають так.
33. Обрічний хрест. Візитівка краю.
34. окремо варто згадати село Острівськ. тут знімали док. фільм «2033 кілометри від Ейфелевої вежі».
35. Місцева садиба.
36. Тутешня дерев"яна архітектура + креативний підхід до оздоблення подавір"я.
37. Запасні рейки.
38. Це вже не острівськ. Прилаштували в господарстві передвиборчу агітацію.
39. Чимало тут і приколійних господарських будиночків.
40. Вони теж довоі різні. До деяких прокладена колія для виїзду дрезини (див. наступне фото).
41. Приколійне господарство при в"їзді на вже згаданий міст з в сторону Білої. Між іншим, скажу, що міст на маршруті не один. Трапляються ще, але значно менші звичайно ж.
42. ну і тут у нас на сцену виходить одна з найголовніших місцевих проблем (чи багатств) - бурштин. Про нього зроблю окрему нотатку.
43. В підсумку маємо 212 проїханих км. за 36 грн. А більшість їздить пільгово. В тому то і проблема. Загалом до Антонівки можна дістатись з двох напрямків одним потягом. З Львова й Києва, потяг 141. Так, як він не швидкісний, ціна відносно дешева. Але, оскільки він єдиний хто йде ходом Ковель-Варшава, то розбирається він теж досить швидко.
Зазначу також, що в підготовці до поїздки використовував матеріали рідного ua_travels за тегом "Рівненська область": http://ua-travels.livejournal.com/tag/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C а також користувався досвідом користувача tomkad з його експедиції в ці краї: http://tomkad.livejournal.com/125466.html
В наступному записі поговоримо про технічну сторону питання. Дякую за увагу.