Свободу політичним в'язням.
Пройшло майже пів року з моменту арешта політемігранта Олексія Макарова, відомого своєю опозиційною діяльністю не тільки в Україні, а і в Росії. Олексій Макаров просив в Україні політичного притулку, оскільки в Росії він піддавався переслідуванням за участь в опозиційному русі. Наразі його утримують в Одеському СІЗО. Міліція сфабрикувала проти нього кримінальну справу, звинувачуючи його у скоєнні злочину згідно ст.296 ч.2 КК України. На сьогодні Генеральна прокуратура РФ надіслала до прокуратури України запит на екстрадицію політв'язня. В РФ Олексію за сфальшованими справами загрожує від 7 років позбавлення волі.
ІЗ ЖИТТЯ В РОСІЇ
Олексій Макаров, громадянин Російської Федерації, 07.07.1988 р.н., був членом московського відділення НБП з 2005 року до липня 2009 року й через участь в акціях протесту постійно піддавався переслідуванням з боку російської влади. Був вимушений емігрувати в Україну, де, однак, не відмовився від своїх політичних переконань, внаслідок чого зазнав переслідувань уже від української влади.
Макаров вступив у Націонал-Більшовицьку Партію будучи студентом 1-го курсу Історичного факультету МГУ. Одразу після вступу став брати участь у мітингах і акціях протесту та постійно піддавався незаконним затриманням.
Олексій брав участь у таких гучних акціях НБП, як захоплення Нікулінського суду 20 грудня 2005 року (члени НБП вимагали звільнити політв'язнів - учасників акції в Адміністрації Президента), акції в будинку Горківського автомобільного заводу 25 січня 2006 року (нацболи вимагали припинити звільнення робітників на заводі ГАЗ), акції в Савеловському військкоматі 6 лютого 2006 року (НБП протестувало проти порушення прав військовослужбовців), акції в приймальні Іванова 21 лютого 2006 року, мирному захопленні Ощадбанку Росії 16 березня 2006 року (нацболи вимагали повернути громадянам <<згорілі>> внески), акції проти Володимира Путіна в Кремлі під час 59-го Всесвітнього газетного конгресу 5 червня 2006 року (прямо під час виступу Путіна Макаров і ще двоє нацболів розтягли розтяжку <<Путін - кат Беслану>> і прапор НБП, а також розкидали листівки) і багатьох інших. За всі ці акції протесту Макарова затримували, піддавали допитам і тортурам, а також багаторазово погрожували карним строком.
11 липня 2006 року під час першого дня проведення конференції <<Інша Росія>>, Олексія Макарова й нацболку Олену Боровську арештували в холі готелю <<Ренесанс>> співробітники ФСБ і УБОП у цивільному.
Суддя засудив Макарова до 2 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Всі 2 роки він провів у Бутирській в'язниці й вийшов на свободу 10 липня 2008 року.
Після виходу з в'язниці Макаров продовжив свою участь у політичних заходах.
29 липня 2008 року він взяв участь в акції <<Їсти безкоштовно>>, спрямованої проти різкого підвищення цін на продукти харчування. Після цієї акції Макаров затриманий не був, однак одного з учасників, а саме Ісаєву Дар'ю, затримали і порушили проти неї кримінальну справу по статтях 165 ч.2 КК РФ (зловживання довірою) і 282.2 ч.2 КК РФ (участь в екстремістській організації). У матеріалах її справи вказувалося, що Макаров також учасником акції і проти нього порушено аналогічні справи.
Грани-ТВ: Акция "Ешь бесплатно!"
ІЗ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ
У січні 2009 року Макарова оголосили у розшук. У зв'язку з цим Олексій змушений був переїхати до України з метою одержати захист від переслідувань, яким він постійно піддавався в Росії з боку влади РФ за його політичні переконання. 6 березня 2009 року Макаров звернувся в Міграційну службу м. Вінниця з проханням надати йому статус біженця.
9 березня 2009 року в Москві було арештовано нацболів Павла Жеребіна, Олену Горячову, Михайла Пуліна. Їм висунули обвинувачення за ст. 213 ч. 2 КК РФ за бійку, що відбулася в листопаді 2008 року. Олексій Макаров і нацбол Андрій Нікітін були оголошені в розшук як підозрювані по цій справі. П'ятеро нацболів обвинувачувалися в бійці з 40 учасниками <<файер-шоу>> у центрі Москви. При цьому нацболи були названі <<нападниками>>, а 40 чоловік - потерпілими. Макарову в ході цієї бійки розбили голову. Пулін, Жеребін і Горячова були взяті під варту. Справа не була закрита й після <<примирення сторін>>. Через півроку Жеребін, батько двомісячної дитини, був засуджений до 4 років ув'язнення, Пулін і Горячова - до 3,5 років.
22 липня 2009 року Олексію Макарову в Україні відмовили в наданні статусу біженця. Приводом була названа <<відсутність причин для надання статусу біженця>>, більш докладних пояснень ніхто не дав. Олексій Макаров подав позов до Вінницького суду взимку 2010 року.
Після виборів президента України почалося зближення нового українського режиму з авторитарним режимом Кремля. Маючи непримиренну громадську позицію, Олексій Макаров почав брати участь у мирних акціях протесту та в опозиційній Віктору Януковичу політичній діяльності. За це він став піддаватися репресіям з боку нової української влади.
Одного разу співробітники міліції увірвалися у квартиру, де він проживав. Вони вибили двері і, без надання жодних документів, та без понятих, улаштували в нього обшук. Затримали Олексія та його дівчину, що перебувала з ним у квартирі, громадянку України. Не задовольнившись наявними документами - російським паспортом, папером про відмову в статусі біженця й документом про рішення суду, вони звинуватили Олексія у незаконному перебуванні на території України й намагалися змусити його підписати документ про добровільну депортацію. Дотепер невідомо, що було причиною цього несподіваного й незаконного обшуку.
25 березня до квартири, в якій перебував Олексій Макаров, прийшли співробітники карного розшуку. Вони арештували Макарова, заявивши, що строк, протягом якого той повинен був покинути Україну, минув, і що його негайно помістять у спецрозподільник для нелегальних емігрантів і будуть депортувати.
Незважаючи на те, що Макаров уже оскаржив рішення суду про незаконне перебування на території України, співробітники карного розшуку звернулися в Росію з проханням надіслати запит на екстрадицію. Лише завдяки допомозі адвоката, Макарова було звільнено.
ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ. АРЕШТ. СУД. СІЗО.
17 квітня, близько 22 години - на Куліковому полі в Одесі, після закінчення Маршу Пам'яті Максима Чайки незаконно затримують Дмитра Лінька та Олексія Макарова, їх направляють до Шевченківського РВ Приморського району. При цьому затримання умисне не реєструють. Дізнатися, де перебувають затримані вдається тільки завдяки допомозі добровольців, які чергують під вікнами різних райвідділів. Не витримавши жорстоких тортур та знущань, Макаров ріже собі вени.
18 квітня, 13:00 - міліція виламала двері квартири No.100 за адресою пров. Матросова 1, де перебувала відома в патріотичних колах співачка Кет (Катерина Оврамець) із декількома хлопцями, які супроводжували її в поїздці. 16 квітня у клубі "Копірайт" відбувся вечір пам'яті Максима Чайки, де вона виступила з сольною програмою. Разом зі нею були затримані Данило Корчинський та Віталій Краснощок.
Пізно ввечері 18 квітня з Шевченківського РВ Приморського району було звільнено Данила Корчинського. Катерина Оврамець та Віталій Краснощок були доставлені до Приморського РВ (вул. Грецька, 42). Всю ніч їх допитували, не давали їсти й залишили спати в кабінеті на підлозі.
Вранці допити знову продовжились, на якій підставі вони були затримані не повідомлялося, родичів та адвоката до затриманих не допускали. 19 квітня після обіду Катерину Оврамець звільнили. Доля Віталія Краснощок лишалася невідомою.
19 квітня, близько 17:00 - в Приморському районному суді Одеси відбувся суд над Дмитром Ліньком та Олексієм Макаровим, обидва були обвинувачені за статтею 185 адміністративного кодексу України (затримання за спротив при затриманні). Суд не знайшов у їхніх діях складу злочину. Їх звільнили з зали суду. Проте, у фойє будівлі декілька осіб у цивільному намагалися знову затримати Лінька й Макарова, не пред'являючи при цьому жодних документів, постанов прокуратури чи суду. Дмитра Лінька вдалося забрати з місця події та евакуювати до безпечного місця. Олексія Макарова, застосовуючи силу, згадані невідомі особи забрали до Шевченківського райвідділу, мотивуючи це тим, що він ніби-то перебуває у міжнародному розшуку. Насправді, Макаров перебуває в розшуку у Російській Федерації, а в Україні має законну реєстрацію, знаходиться під захистом Вінницької правозахисної групи та чекає на надання йому політичного притулку в Україні.
У розмові Лінько та Макаров повідомили, що в камері Приморського райвідділу їх облили зеленкою для подальшого фабрикування карної справи щодо причетності всіх затриманих патріотів до <<атаки>> на офіс <<АТВ>>.
Click to view20 квітня - Олексія Макарова переведено до Ізолятору тимчасового утримання. Віталій Краснощок перебуває в Приморському РВ м.Одеси. Відомо, що на нього чинять фізичний та психологічний тиск з метою <<вибити>> з нього з'явлення з повинною.
26 квітня - відбувся суд по призначенню запобіжного заходу. Обрали 2 місяці утримання в слідчому ізоляторі.
14 червня - подовжено термін запобіжного заходу ще на місяць.
9 серпня - мало відбутися попереднє слухання по кримінальній справі Олексія Макарова, на якому мало вирішуватись питання про запобіжний захід на час судового розслідування.
Проте, в зв'язку з тим, що прокурор не з'явився до зали суду, а за процесуальним кодексом без його присутності провести попереднє засідання не можливо, а також через те, що суддя Іванов В.В. пішов у
відпустку, суд перенесено на 28 вересня.
8 вересня - адвокат Макарова повідомив про те, що з РФ надіслали запит на екстрадицію Олексія...
Просимо залучитися до захисту небайдужі правозахисні організації. А також звертаємося до журналістів з проханням розповсюдити інформацію про цей інцидент та не допустити затишшя.
Канал АТВ належить Ігорю Маркову, відомому в Одесі кримінальному політику, що відзначається послідовною жорсткою лінією на подавлення будь-яких українських національних рухів.
Генеральная прокуратура Украины приняла решение о моей экстрадиции в РФ. Это является очередным доказательством того, что украинские «правоохранительные органы» подчиняются Кремлю.
РФ является полицейским государством, в котором любой человек может оказаться за решеткой даже за оппозиционную статью у себя в Интернет-блоге. Сотни российских оппозиционеров находятся в тюрьмах и лагерях. В 2007-09 годах сотрудниками российских спецслужб были убиты мои товарищи Юрий Червочкин, Антон Страдымов и Рим Шайгалимов. Юрий и Антон были до смерти забиты бейсбольными битами, а Рим был выброшен из четвертого этажа барака колонии, в которой отбывал наказание по сфабрикованному уголовному делу. И это далеко не полный список политических убийств по заказу Кремля.
…
Украину кремлевские правители видят как свою будущую колонию. В Украине, как и в России, они хотят устраивать заказные политические процессы, убивать политических противников, запрещать оппозиционные организации. Я верю, что украинский народ осознает нависшую угрозу со стороны чудовищной империи РФ и встанет на борьбу с врагом.
…
Я ненавижу государство Российская Федерация - наследницу империи Романовых и сталинского СССР, уничтоживших миллионы людей. Я готов отдать жизнь, чтобы Украина не стала частью этой империи. Поэтому я надеюсь, что украинский суд примет правильное решение по моему делу.
Также я буду рад поддержке со стороны общественных организаций и небезразличных людей. Вместе мы победим!
Алексей Макаров, Одесский следственный изолятор.
Пікетування Генеральної Прокуратури в Києві на підтримку політв'язнів 16 вересня о 18:00.
Запитання чи пропозиції допомоги надсилайте на xkvitkax@gmail.com
Перепостіть собі інформацію.
Чим більше людей прийде 16 числа - тим більша вірогідність, що українське суспільство встоїть від першої спроби перетворити Україну на федеральну тюрму.