Мітинг біля Верховної Ради Криму - людей триста максимум. Від першого дня окупації, до того ж від неробочої погожої неділі, я, відверто, чекав більшого. Місто спокійне, займається своїми справами. Центральними вулицями здебільше просто гуляють. На людях неочікувано мало георгієвських стрічок та триколорів. Над офіційними установами спокійно висять жовто-блакитні прапори.
Люди на мітингу дякують Путіну, що той "бряцає зброєю, щоб боялися бандеровци", але кажуть, що не хочуть у склад Росії, а хочуть максимальної автономії в Україні. Я підозрюю - вони просто не знають, чим закінчиться вся ця петрушка, тому обережні у висловах.
Я проїхав у Крим залізницею без проблем. Поки що не зустрів жодного солдата-окупанта. Лише минаючи Джанкой, побачив на пероні щось на кшталт "казачого патруля" - троє в шапках-кубанках, з триколорами на рукавах, в новенькій чорній формі. Не в смішній маскарадній, а в хорошій, сучасній, - нагадували або приватну охоронну фірму, або поліцаїв.
В Симферополі робити явно нічого. Буду прямувати у Севастополь.