звуки неба тиснуть на нас (с)

[rewind1]

ти такий неприступний. такий недосяжний.

вже з причалу втекли кораблі.

я малюю мовчанням так тихо й відважно.

мої кроки позаду малі.

гаряча ванна з сіллю. апельсини. м’ятний чай. він не лікує від вразливості. від вразливості лікує втома. обпікати пальці.

у вагоні метрополітену знову пахло кавою. ніби хтось сховався у куточку і молов духмяні

Comments

[pidkova44]

Молоти каву в метро так, щоб ніхто не бачив... В механічній кавомолці з корбою, що завжди мені нагадувала щось на зразок маленької шарманки в дитинстві. Потім на малесенькому примусі, так само тишком-нишком то все варити в турці) Уявив... Це щось не зі світу цього)

[rewind1]

хіба?)))

*в цьому житті все можливо*.

[pidkova44]

То щось не від світу цього, проте не означає, що це неможливо))

[the_same_anna]

певно, що холодно.) гаряча ванна спасає...

[rewind1]

хочеться не вилазити з неї))

[nevidoma]

читаю і жалкую, що мені не потрібно метро, щоб добиратися до інституту....)

[morkvo4ka]

іноді ті ж самі думки)
а потім згадую, які там натовпи, і знову повертаюся до своєї десятихвилинної прогулянки пішки дорогою на роботу)

[rewind1]

так. насправді прогулянки пішки- то найкраще)))
але метро я також люблю. особливо пізньовечірнє)

[rewind1]

я інколи його ненавиджу, але то таке... пмс-не)))

[dzvinka_autumn]

слова сплітаються виноградною лозою і тягнуться кудись..у небо...

[rewind1]

...холодне і непроглядне.

[tasse_mai]

" я малюю мовчанням" - сильно.

[rewind1]

ммм...дякую)