Ужгородський замок
Перші згадки про замкові укріплення в Ужгороді відносяться до ІХ століття, коли тут проживали білі хорвати (про їхню столицю можна подивитись тут). Але відомостей про ті часи залишилось вкрай мало. В ХІ столітті, коли ці землі відійшли під владу Угорського королівства, на горі над річкою Уж зводиться кам"яний замок. Ця споруда була доволі міцною, про що може свідчити той факт, що у 1086 році половці не змогли його здобути. Проте вже за півтора століття замок не встояв перед навалою орд Батия у 1241 році. Коли монголо-татари відійшли твердиню зробили ще міцнішою. У 1312 році фортеця дісталась в подарунок італійським графам Другетам, які сильно допомогли угорському королю Карлу Роберту у встановленні і зміцненні його влади в королівстві. Другети володіли замком протягом 300 років, і саме вони грунтовно перебудували його у XVI столітті, а основні риси твердині тих часів збереглись до наших днів. В кінці XVIІ століття замок потрапляє в руки австрійців, згодом втрачає своє оборонне значення і переходить у власність католицької церкви. З 1947 року тут діє краєзнавчий музей.
Навпроти входу в фортецю, в її північно-східній частині, розташовується замковий палац, який також був пристосований для оборонних функцій, про що свідчать кутові вежі, міст перед входом і бійниці на останньому поверсі. Всередині палацу є дворик, на території якого було викопано криницю.
Була на території замку і церква, яка носила титул св. Юрія. Письмові відомості про храм датуються 1248 роком. До наших днів від церкви мало що залишилось, та й ті залишки вдалось виявити лише під час розкопок.
Мури і вхід до замку
Східний бастіон
Південний бастіон
Макет замку
Геракл
Відпочиваючий Гермес
Турул - легендарний угорський птах
Підмурки церкви св. Юрія
Одна з веж замкового палацу
Міст до входу в палац
Вхід в палац
Внутрішній двір палацу і криниця
Зовнішні мури