Сьогодні Щирець є невеликим містечком в Пустомитівському районі на Львівщині, проте з багатою історією, та ще й має збережені пам"ятки. Перші відомості про Щирець датуються 1113 роком, коли він згадується в літописі як руське поселення. В давні часи місто, окрім того, що було навколо оточене мурами і валами, мало ще й природній захист - з трьох боків його обступили болота річки і потічків. Проте навіть такий захист не врятував Щирець від руйнування монголо-татарами у XIII столітті. У 1397 році місто отримало магдебурзьке право.
У своїй історії Щирець неодноразово потерпав від усяких бід, зокрема у XVI і XVII ст. його кілька разів руйнували татари, а 1638 році містом пройшлась велика пожежа. Між Першою і Другої світовими війнами Щирець втратив статус міста, і по сьогоднішній день є селищем міського типу. За радянських часів деякий час був райцентром.
На сьогоднішній день в Щирці збереглось два оборонних храми: Троїцька церква (XVI ст.) і костел св. Станіслава (1553 р.).
Дивлячись на церкву св. Трійці одразу ж видно, що перед нами оборонна споруда. Про це яскраво свідчать товсті кам"яні стіни і невелика кількість малих віконець. У ХІХ столітті храм перебудовували, саме тоді він і набув сучасного вигляду. У 1955-1956 і 1976-1977 роках церква реставровувалась. За радянських часів у храмі діяв музей атеїзму, а сьогодні церква належить греко-католицькій парафії.
Поруч з церквою розташовується дерев"яна дзвіниця, яка з"явилась тут у XVIII столітті. Тоді ж було споруджено мури навколо храму.
Римо-католицька парафія в Щирці є доволі старою, і з"явилась тут ще до отримання магдебургії, а саме у 1391 році. Перший костел був дерев'яним, а кошти на його будівництво надав сам король Польщі Владислав ІІ Ягайло. Але той храм довго не простояв, бо вже в кінці XV століття його було розібрано, а на його місці з"явилась приватна каплиця тодішнього власника міста. Проте каплиця простояла ще менше - у 1526 році її було знищено під час нападу татар. Деякий час місто жило без храму, але довго так тривати не могло, тому у 1553 році було зведено костел св. Станіслава, тоді ж відновили римо-католицьку парафію. Храм неодноразово потерпав від пожеж (в 1610, 1648, 1823 і 1827 роках), проте кожного разу його відновлювали. Востаннє костел зазнав перебудов у 1912 році, коли було розширено вхід і прибудовано контрфорси. Найбільш дивним в історії цього храму є те, що він діяв в радянські часи. Мабуть саме це дозволило йому залишитись непошкодженим, на відміну від великої кількості споруд такого типу. В середині зберігся орган, проте не знаю чи він нині працює.