Селиська сироварня
Неподалік від Хуста є село Нижнє Селище, яке вже в ХХІ столітті стало відоме завдяки виготовленим тут сирам. В 2002 році в селі було організовано виробництво сирів за тисячолітніми швейцарськими традиціями. Звичайно тут не обійшлось без допомоги європейців, але тим не менше сири виготовляють наші люди і з місцевої сировини. Щодня сироварня приймає молоко від місцевого населення, але не будь-яке, а ретельно відібране. По-перше, корова має бути здоровою і не приймати жодних лікувальних препаратів, по-друге, саме молоко повинно бути свіжим і не підданим жодній обробці. Та й навіть є вимоги до посуду, в якому місцеве населення приносить молоко - в жодному разі це не може бути пластик. А далі відбувається тривала переробка молока на сир. На даний момент селиська сироварня виготовляє три сорти сирів - "Селиський", "Хуст", "Нарцис Карпат", перші два з яких мені вдалось скуштувати під час екскурсії-дегустації. Що тут скажеш? Сири справді чудові, не часто такі доводиться куштувати. Екскурсії на сироварні буденне явище, і персонал до цього готовий, а на вихідні дні навіть утворюються черги. Також на місці можна придбати продукцію, себто місцевий сир, чим я, власне, і скористався, бо далеко не в кожному місті його можна купити.
Хоча після екскурсії дізнався багато цікавого про технологію виготовлення сирів, проте розповідати про це не буду, оскільки все одно не розбираюсь в тому і не хочу щось наплутати :) Для цього краще безпосередньо відвідати сироварню, або принаймі її сайт - http://seliskasirovarnia.com.ua
А тепер поглянемо як все це виглядає зсередини. Нижче на фото можна побачити різноманітне приладдя, яке використовується для вирівнювання жирності молока, для сепарації, пастеризації і інших маніпуляцій, які в результаті дадуть готовий продукт.
Цей прилад використовують для періодичного миття сирних кругів:
А ось власне сири, які "дозрівають". На фото нижче "Селиський" в різних стадіях готовності, що навіть видно по кольору сиру.
В сусідньому залі великі круги сиру "Хуст":
А це сири рекордсмени, строк збереження яких є вельми поважним, а тому і більш ціннішим є цей сир.
На жаль, на момент моїх відвідин на сироварні не було найбільш елітного "Нарцису Карпат", тому ані побачити, ані скуштувати його мені не вдалось, але тим не менше і від решти сирів отримав смакову насолоду :) А сама екскурсія була вельми цікавою і пізнавальною.