На завершення сезону 23 грудня їздив подивитися на зимову Жовкву, а оскільки місто по архітектурних пам"ятках на Львівщині поступається тільки Львову, то подивитись там є на що.
Одразу ж біля кінцевої зупинки львівської маршрутки можна споглядати на те що залишилось від синагоги (1692 р.)
Неподалік розташувався ансамбль Домініканського костелу (1653-1655 рр.), зовнішній вигляд якого явно потребує реставрації.
А звідти рукою подати до центральної площі Жовкви, де знаходиться основна частина архітектурних пам"яток міста. Спочатку будемо дивитись на замок (1594-1606), побудований засновником міста Станіславом Жолкєвським, а потім перебудований і оздоблений польським королем Яном III Собєським, який обрав Жовкву своєю резиденцією. Саме в цей час місто і набуло найбільшого розквіту.
Вид на зовнішній фасад замку.
На відміну від головної будівлі замку решта будівель все ще потребують реставрації.
Вид на внутрішній двір від входу.
Головна будівля замку. Вигляд з двору.
Замкові вежі
Поруч із замком бачимо нову ратушу (XIX-XX ст.), побудовану на зміну старій, яка знаходилась посередині площі Ринок, і від якої, на жаль, практично нічого не залишилось.
Колись місто було оточено мурами, а в"їзд здійснювався через 4 брами. Наприкінці XVIII - початку XIX ст. австрійці розібрали більшість веж і мурів, і з тих пір збереглося лише дві брами: Глинська і Звіринецька.
Вид на Василіанський монастир крізь Звіринецьку браму.
Мабуть найвеличнішою будівлею на Вічевій площі є костел св. Лаврентія (1606-1623 рр.), який слугував родинною усипальницею власників міста.
Вид на Василіанський монастир, оборонну вежу-дзвіницю і костел св. Лаврентія і Глинську браму.
Далі були пошуки дерев"яної церкви Різдва Богородиці (1705 р.). Довелось трохи поблукати вулицями передмістя щоб її відшукати.
Звідти повертаємось до цетральної частини міста, до Василіанського монастиря (XVII-XVIII ст.)
Вид на Василіанський монастир з Вічевої площі.
Ну і на останок: