Fail
Фейл в тому, що мені не вдалося вийти на лондонських діггерів. Хоча я не був дуже наполегливим в цій справі, бо цікавого і так було багато чого. Самодіяльністю ми не займалися - у випадку палева це могло б попсувати Локі наукову кар’єру, бо їй туди ще їхати працювати. А Джим і Кріс не відповіли на мої листи з проханням дати які-небудь контакти, що сильно мене засмутило, тому більше нікого я не спамив.
Почну з кришечок :). Хоча вони мене розчарували.
Найпоширенішими є такі:
Частіше вони потрійні, іноді одинарні. Так виглядає не менше 60% люків, що я бачив. Ще є просто металічні прямокутні і бетонні прямокутні, я їх взагалі не фоткав, бо нецікаво.
Цікавіші бувають в Сіті, але не набагато.
Вздовж Темзи є прикольні кришки з отворами:
Овальна кришка
Шестикутна кришка
Кришка з отворами і вікнами
Фіг зна що
Все, досить люків.
Підземелля легше всього шукати, звісно, в берегах Темзи. Але бувають і заманухи. Ось, наприклад, з води виглядають два "перспективних входи":
Під час відпливу вони виглядають ще перспективнішими:
Але там ніфіга немає, проходи забутовані. На якійсь старій карті я побачив, що тут були доки, і це, видать, були в них входи, які потім просто перекрили зверху, щоб не витрачати матеріали на замуровування.
А ось що під час відпливу можна побачити навпроти:
Дуже спокусливо, якби не масивні двері, які ще й частково засипані, припливи на Темзі і штаб-квартира MI5, яка знаходиться прямо над цим місцем :)
Ну і річка Фліт, за переказами - найкрасивіша підземна річка Лондону :'(
В минулому пості я показував фотку олімпійського стадіону, де було трохи видно каналізацію у вигляді земляного валу. Її проклали після Великого Смороду в середині 19ст, коли зрозуміли, що досить зливати гівно в Темзу. Я не знайшов інфи, чому труби проклали на поверхні землі, в результаті чого вийшов довжелезний вал, якому не могли придумати призначення до 80х років минулого століття, коли зробили на його поверхні пішохідно-велосипедну зону, яку назвали Greenway.
Чесно кажучи, досить нуднувато вона виглядає. Можливо, увечері чи у вихідні там краще. Але як велосипедна магістраль вона дуже ок.
Для пішоходів місцями зроблені різні цікаві штуки, типу сонячного годинника, на який треба стати, або скульптур з металобрухту.
Фекальник над вулицею
Це не храм, це каналізаційна насосна станція. Хоча її іноді називають "храмом каналізації" :)
Тут є фотки інтер’єрів: http://www.annandave.org/Abby%20Mills.htm
Майданчик для відпочинку біля місця, де труби перетинають канал.
На трубах табличка з усією важливою інфою:
Ну а під майданчиком - треш, заради якого ми сюди й прийшли:
Оскільки каналізація в Лондоні переважно комбінована, і дощові води потрапляють туди ж, куди і фекал, під час сильних дощів головний колектор не зовсім справляється з потоком гівна, а в цьому місці ще й насосна станція додає трафіку з двох більш глибоких колекторів. В таких випадках зайві гівна просто скидаються в річку Лі (Lea), яка впадає в Темзу. До речі, Лі перед цим гівноскидом протікає крізь олімпійське містечко, і тому щоб під час збігу в часі викиду гівна і припливу "не вийшло конфузу", на ній поставили додатковий шлюз :) (інфа звідси).
На Вікімапії можна побачити гівноскид в роботі: тиць.
Але вже в наступному році цю проблему обіцяють вирішити, відкривши новий колектор, який зараз в процесі будівництва. До речі, в планах на майбутнє у них великий мегаколектор вздовж Темзи, який перехоплюватиме всі такі викиди. Ось тут є про це досить цікавий фільм: http://www.thameswater.co.uk/cps/rde/xchg/corp/hs.xsl/10916.htm
Просто до теми, прикольний експонат в музеї Лондона:
Ну і найцікавіше, де мені довелося побувати: пішохідний тунель під Темзою. Зараз діючих пішохідних тунелів два - Грінвіцький і Вулвіцький. Ще є два колишніх пішохідних. Один з них Тауерський, який спочатку був з вагончегами, потім став пішохідним і після будівництва мосту взагалі закрився, зараз юзається як кабло. І, звісно, найперший тунель під Темзою 1843 року, який спочатку був дуже популярним серед туристів, а потім там завелися гопники й проститутки, він всім набрид і врешті-решт по ньому пустили одну з перших ліній міської залізниці, яка згодом стала частиною лондонського метро.
Вхід в Грінвіцький тунель з боку Грінвіча, за ним Темза, на іншому березі видно зліва діловий район Canary Wharf, а справа - протилежний вхід:
Тунель був побудований 110 років тому для робітників з південного берега, які ходили на роботу в доки, на місці яких тепер хмарочоси. Тунель відкритий 24 години на добу, прохід безкоштовний. Довжина 350м
Це початок. Позаду - ліфт і спіральні східці навколо нього
Діаметр тунелю 2,7, але в цьому місці його фіксили після пошкодження бомбами в 41 році, і тому тут він ще менший
Тунель зроблений похилим для стоку води. Найнижча точка - під річкою, недалеко від південного берега.
На велосипеді їздити тут заборонено, але всім пофіг:
Лишився ще один цікавий тунель, але він більш в тему буде в наступному пості.
Почну з кришечок :). Хоча вони мене розчарували.
Найпоширенішими є такі:
Частіше вони потрійні, іноді одинарні. Так виглядає не менше 60% люків, що я бачив. Ще є просто металічні прямокутні і бетонні прямокутні, я їх взагалі не фоткав, бо нецікаво.
Цікавіші бувають в Сіті, але не набагато.
Вздовж Темзи є прикольні кришки з отворами:
Овальна кришка
Шестикутна кришка
Кришка з отворами і вікнами
Фіг зна що
Все, досить люків.
Підземелля легше всього шукати, звісно, в берегах Темзи. Але бувають і заманухи. Ось, наприклад, з води виглядають два "перспективних входи":
Під час відпливу вони виглядають ще перспективнішими:
Але там ніфіга немає, проходи забутовані. На якійсь старій карті я побачив, що тут були доки, і це, видать, були в них входи, які потім просто перекрили зверху, щоб не витрачати матеріали на замуровування.
А ось що під час відпливу можна побачити навпроти:
Дуже спокусливо, якби не масивні двері, які ще й частково засипані, припливи на Темзі і штаб-квартира MI5, яка знаходиться прямо над цим місцем :)
Ну і річка Фліт, за переказами - найкрасивіша підземна річка Лондону :'(
В минулому пості я показував фотку олімпійського стадіону, де було трохи видно каналізацію у вигляді земляного валу. Її проклали після Великого Смороду в середині 19ст, коли зрозуміли, що досить зливати гівно в Темзу. Я не знайшов інфи, чому труби проклали на поверхні землі, в результаті чого вийшов довжелезний вал, якому не могли придумати призначення до 80х років минулого століття, коли зробили на його поверхні пішохідно-велосипедну зону, яку назвали Greenway.
Чесно кажучи, досить нуднувато вона виглядає. Можливо, увечері чи у вихідні там краще. Але як велосипедна магістраль вона дуже ок.
Для пішоходів місцями зроблені різні цікаві штуки, типу сонячного годинника, на який треба стати, або скульптур з металобрухту.
Фекальник над вулицею
Це не храм, це каналізаційна насосна станція. Хоча її іноді називають "храмом каналізації" :)
Тут є фотки інтер’єрів: http://www.annandave.org/Abby%20Mills.htm
Майданчик для відпочинку біля місця, де труби перетинають канал.
На трубах табличка з усією важливою інфою:
Ну а під майданчиком - треш, заради якого ми сюди й прийшли:
Оскільки каналізація в Лондоні переважно комбінована, і дощові води потрапляють туди ж, куди і фекал, під час сильних дощів головний колектор не зовсім справляється з потоком гівна, а в цьому місці ще й насосна станція додає трафіку з двох більш глибоких колекторів. В таких випадках зайві гівна просто скидаються в річку Лі (Lea), яка впадає в Темзу. До речі, Лі перед цим гівноскидом протікає крізь олімпійське містечко, і тому щоб під час збігу в часі викиду гівна і припливу "не вийшло конфузу", на ній поставили додатковий шлюз :) (інфа звідси).
На Вікімапії можна побачити гівноскид в роботі: тиць.
Але вже в наступному році цю проблему обіцяють вирішити, відкривши новий колектор, який зараз в процесі будівництва. До речі, в планах на майбутнє у них великий мегаколектор вздовж Темзи, який перехоплюватиме всі такі викиди. Ось тут є про це досить цікавий фільм: http://www.thameswater.co.uk/cps/rde/xchg/corp/hs.xsl/10916.htm
Просто до теми, прикольний експонат в музеї Лондона:
Ну і найцікавіше, де мені довелося побувати: пішохідний тунель під Темзою. Зараз діючих пішохідних тунелів два - Грінвіцький і Вулвіцький. Ще є два колишніх пішохідних. Один з них Тауерський, який спочатку був з вагончегами, потім став пішохідним і після будівництва мосту взагалі закрився, зараз юзається як кабло. І, звісно, найперший тунель під Темзою 1843 року, який спочатку був дуже популярним серед туристів, а потім там завелися гопники й проститутки, він всім набрид і врешті-решт по ньому пустили одну з перших ліній міської залізниці, яка згодом стала частиною лондонського метро.
Вхід в Грінвіцький тунель з боку Грінвіча, за ним Темза, на іншому березі видно зліва діловий район Canary Wharf, а справа - протилежний вхід:
Тунель був побудований 110 років тому для робітників з південного берега, які ходили на роботу в доки, на місці яких тепер хмарочоси. Тунель відкритий 24 години на добу, прохід безкоштовний. Довжина 350м
Це початок. Позаду - ліфт і спіральні східці навколо нього
Діаметр тунелю 2,7, але в цьому місці його фіксили після пошкодження бомбами в 41 році, і тому тут він ще менший
Тунель зроблений похилим для стоку води. Найнижча точка - під річкою, недалеко від південного берега.
На велосипеді їздити тут заборонено, але всім пофіг:
Лишився ще один цікавий тунель, але він більш в тему буде в наступному пості.