Ты прав, что это уже не имеет значения. Для меня вопрос весь в этом человеке как символе для нашей новейшей истории. Ниже - мой стишок, который я писал уже давно, он навеян именно размышлениями на тему Гонгадзе...
Я боюсь, що помру у самоті, Вбитий кулею чи, може, у вогні. Сподіваюся, помру я, як герой. Монумент великий возведуть мені. Одне хотілося б: коли помру, Залишить пам’ять по собі живу І на могилі на квітучій на моїй Зронила б дівчина однісіньку сльозу. В ім’я моє на всі майдани - З моїм портретом синьо-жовті фани - За правдою до влади йшов народ Моєю смертю зцілювали б рани. За прикладом Христа-Месії Герой усякий смерть посіє І як на теє Воля Божа є, Зі смерті виросте живе.
Comments 7
Reply
Я боюсь, що помру у самоті,
Вбитий кулею чи, може, у вогні.
Сподіваюся, помру я, як герой.
Монумент великий возведуть мені.
Одне хотілося б: коли помру,
Залишить пам’ять по собі живу
І на могилі на квітучій на моїй
Зронила б дівчина однісіньку сльозу.
В ім’я моє на всі майдани -
З моїм портретом синьо-жовті фани -
За правдою до влади йшов народ
Моєю смертю зцілювали б рани.
За прикладом Христа-Месії
Герой усякий смерть посіє
І як на теє Воля Божа є,
Зі смерті виросте живе.
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment