як синхронно мені я не бачу в нiчого в пустому, в півживих манекенах нiкого- нема, усе чорне навколо- пiтьма, пустi очi пронизують тьму,серед мертвих тiней пливу.все тече , все мiняється й залишаєтся знов те саме, де порожнi тiла - бредуть i породжують лють чорних уст , хмари слів вздовж у вирій життя - летять, оболонок обійми - не гріють, в казках сплять бородою з вати пхають втореним шляхом на розпятий до неба вітряк.
Comments 105
я не бачу в нiчого в пустому, в півживих манекенах нiкого- нема, усе чорне навколо- пiтьма, пустi очi пронизують тьму,серед мертвих тiней пливу.все тече , все мiняється й залишаєтся знов те саме, де порожнi тiла - бредуть i породжують лють чорних уст , хмари слів вздовж у вирій життя - летять, оболонок обійми - не гріють, в казках сплять
бородою з вати пхають втореним шляхом на розпятий до неба вітряк.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment