навіть якби я казала одну тільки правду ( Read more... )

від тебе справжнього
лишився тільки зліпок
допоки вже не ніжними
холодними руками
злі такі
не ніжні ми

від мене справжньої
лишились тільки зірки
які вже не світитимуть
не грітимуть
лиш мерехтять
прозорі і легкі

© Aleksandra Gorchinska

Коли усе тільки починається, його цікавить все.
Коли він захоплений тобою, помічає кожну деталь у тобі. Щодня.  Звертає увагу, в чому ти прийшла, що визирає з твоєї сумки, чи сильно коротка у тебе спідниця. Яка в тебе сьогодні зачіска - що так нехарактерно для чоловіків. Чому з пучка волосся вибивається пасмо, які прикраси ти підібрала. Його ( Read more... )

Я піду, не лишаючи сліду.
Ти, гадаю, цього не помітиш.
Може, скоро нам трапиться літо,
Вслід за літом і ти тоді підеш.

Я піду, не загоївши душу.
Забираючи все із собою.
Я змовчати, напевно що, мушу,
Білий прапор піднять в кінці бою.

Ти підеш, забуваючи ночі,
Витираючи дні та хвилини.
Ти підеш. Закриваються очі.
Смак гіркий. Наче запах полину.

якби я умів писать вірші ( Read more... )

Чомусь я завжди обираю найтемніше зі світил ( Read more... )

Затхла країна. Ми звикли до болю і сліз ( Read more... )

Вийдеш колись надвір, устромиш голову в зорі ( Read more... )

Откуда пришел ты
Снимать необъятную боль?
И кожа как шелк,
И, наверное, кто-то с тобой.
Дотронься рукою,
Скользи по щеке и застынь.
Оставим в покое
Все ссоры. Горьки, как полынь.
Зачем же молчишь ты,
Давай, надувай паруса.
Так тихо и чисто.
Давай возвратимся назад.

© Aleksandra Gorchinska

Скоріш би закінчилось марево темне ( Read more... )