Дочитав сьогодні одноіменну книгу Ірени Карпи. Дуже сподобалась, напевно найбільше з її творів. Можливо, це і не найкраща Карпина робота, але вона чудово пасувала моєму настрою. Була, як то кажуть, в масть. Це все-одно, що ти здуру граєш в мізер, не маючи на руках жодної сімки, ще й прикупивши два туза, але в суперників такий расклад, що вони не
(
Read more... )
Comments 2
Reply
Щодо матюків, то я до них нормально відношусь, вони мене аніскілечки не знічують. Хоча й аніскілечки не захоплюють.
Reply
Leave a comment