Спадкове дворянство у 1897 р.
У 9 губерніях на території сучасної України перепис 1897 р. зафіксував 210.751 спадкових дворян і членів їх сімей, що складало 0,92% всього населення. Ще були особисті дворяни (у яких дворянство не передавалось у спадок), їх було більше, але цей пост не про них.
Найбільша кількість спадкових дворян приходилась на правобережні губернії: Київську (39 тис.), Волинську (34,7 тис.), Подільську (30,2 тис.), а найменша на Таврійську (12,4 тис.), Катеринославську (12,1 тис.) і укр.частину Чернігівської (11,0 тис.). При цьому найбільша частка спадкових дворян у населенні була у Волинській губернії (1,2% населення), а найменша у Катеринославській (0,6%).
З 210,8 тис. спадкових дворян 97,4% приходилось всього на три мовні групи: російськомовних 88,9 тис. (42,2%), україномовних 59,2 тис. (28,1%) і польськомовних 57,1 тис. (27,1%). Географія їхнього розселення, як і очікувалось, виявилась дуже цікавою.
Російськомовне дворянство було найчисельнішою групою у Таврійській (70,7%), Харківській (69,2%), Херсонській (67,8%), Катеринославській (62,9%) та Київській (40,9%) губерніях. У останній у них був майже паритет з поляками, але більшість тільки у 2 повітах, в т.ч. губернському (у польськомовних - у 9). На другому місці російськомовне дворянство було у Полтавській (27,9%) і Чернігівській (36,9%) губерніях та на третьому у Подільській (22,3%) та Волинській (22,9%).
У Полтавській, Чернігівській, Київській та Харкіській губерніях російськомовне спадкове дворянство тяжіло до губернських повітів. В інших регіонах розселення було більш рівномірним, з найвищою концентрацією у містах. Наприклад, у правобережних губерніях (Вол. та Под.) російськомовне дворянство, складаючи всього 22 - 23%, мало більшість майже в усіх містах, у половині з яких - абсолютну. При цьому найвища концентрація їх була у самих західних повітах, на кордоні з Австро-Угорщиною і Привіслинськими губерніями. Думається, що це робилось цілеспрямовано.
Україномовне дворянство було найчисельнішою групою у Полтавській (68,1%) та Чернігівській губерніях (53,6%, в укр.частині). Полтавська губернія була єдиною, в якій вони мали більшість в усіх 16 повітах, причому у 15 - абсолютну більшість. Тільки у губернському повіті більшість була відносна (47,6%), з великим відсотком російськомовного дворянства (46,6%). А найвищий відсоток з усіх повітів був у Переяславському (83,7%), Золотоніському (82,4%), Миргородському (81,3%), Зіньківському (81,3%) та Кобеляцькому (80,5%). У Чернігівській губернії без північної частини україномовне дворянство було найчисельнішою групою у 10 повітах з 11, тільки у губернському повіті вони поступались росіянам. З 10 повітів у 9 вони складали абсолютну більшість, з найвищими відсотками у Кролевецькому (84,0%) і Борзненському (75,3%) повітах. Відносна більшість (47,0%) була в Остерському повіті.
На другому місці україномовне дворянство було у губерніях Харківській (20,0%), Катеринославській (18,0%) після російськомовних та Волинській (26,4%), Подільській (30,6%) після польськомовних. У Харківській губернії вони складали більшість дворянського населення у 3 повітах: Валківському (54,7%), Лебединському (48,9%) та Богодухівському (47,3%). У Подільській губернії були найчисельнішою групою в Ушицькому (62,0%), Летичівському (47,1%) та Балтському (40,4%), у Волинській губернії - в Овруцькому (80,9%) та Новоград-Волинському (53,6%) повітах. Для Волинської же губернії були характерні і найбільші міжрегіональні відмінності для цієї групи - при абсолютній більшості у деяких східних повітах, на заході губернії україномовні дворяни були майже відсутні - від 2% до 5% у Ковельському, Луцькому і Володимир-Волинському повітах. І нарешті тільки четверте місце займало україномовне дворянство у Таврійській губернії (4,6%).
Польськомовне дворянство зосереджувалось переважно на правобережжі і півдні, 82% приходилось на Волинську, Київську та Подільську губернії, ще 8% на Херсонську. Вони були найчисельнішою групою у Волинській та Подільській губерніях, другою за чисельністю у Київській та Херсонській та третіми у Чернігівській, Полтавській, Харківській, Катеринославській та Таврійській. Регіонами найвищої концентрації польськомовного дворянства були захід і південь Волинської губернії, схід Подільської, та південь Київської. Найменше, всього 3,3%, їх було у Полтавській губернії, у деяких повітах навіть менше 1%.
Довідкова інформація
Чисельність
Всього спадкових дворян - 210.751
1.Київська губ. - 39.048
2.Волинська губ. - 34.682
3.Подільська губ. - 30.178
4.Херсонська губ. - 27.272
5.Полтавська губ. - 27.157
6.Харківська губ. - 16.940
7.Таврійська губ. - 12.425
8.Катеринославська губ. - 12.074
9.Чернігівська губ. - 10.975 (укр.повіти)
Україномовних - 59.228 (28,1% від загальної кількості)
1.Полтавська губ. - 18.494
2.Подільська губ. - 9.235
3.Волинська губ. - 9.162
4.Київська губ. - 6.806
5.Чернігівська губ. - 5.878 (укр.повіти)
6.Херсонська губ. - 3.522
7.Харківська губ. - 3.383
8.Катеринославська губ. - 2.179
9.Таврійська губ. - 569
Російськомовних - 88.881 (42,2% від загальної кількості)
1.Херсонська губ. - 18.488
2.Київська губ. - 15.986
3.Харківська губ. - 11.719
4.Таврійська губ. - 8.787
5.Волинська губ. - 7.948
6.Катеринославська губ. - 7.599
7.Полтавська губ. - 7.582
8.Подільська губ. - 6.721
9.Чернігівська губ. - 4.051 (укр.повіти)
Польськомовних - 57.088 (27,1% від загальної кількості)
1.Волинська губ. - 17.174
2.Київська губ. - 15.499
3.Подільська губ. - 13.946
4.Херсонська губ. - 4.427
5.Катеринославська губ. - 1.979
6.Харківська губ. - 1.455
7.Чернігівська губ. - 883 (укр.повіти)
8.Полтавська губ. - 868
9.Таврійська губ. - 857
Частка лінгвістичних груп у загальній чисельності дворянського населення
Україномовні
1.Полтавська губ. - 68,1%
2.Чернігівська губ. - 53,6% (укр. част.)
3.Подільська губ. - 30,6%
4.Волинська губ. - 26,4%
5.Харківська губ. - 20,0%
6.Катеринославська губ. - 18,0%
7.Київська губ. - 17,4%
8.Херсонська губ. - 12,9%
9.Таврійська губ. - 4,6%
Російськомовні
1.Таврійська - 70,7%
2.Харківська - 69,2%
3.Херсонська 67,8%
4.Катеринославська - 62,9%
5.Київська - 40,9%
6.Чернігівська - 36,9% (укр.част.)
7.Полтавська - 27,9%
8.Волинська - 22,9%
9.Подільська - 22,3%
Польськомовні
1.Волинська губ. - 49,5%
2.Подільська губ. - 46,2%
3.Київська губ. - 39,7%
4.Катеринославська губ. - 16,4%
5.Херсонська - 16,2%
6.Харківська губ. - 8,6%
7.Чернгівська губ. - 8,0%
8.Таврійська - 6,9%
9.Полтавська губ. - 3,2%
1.Київська губернія - 39.048
російськомовні - 15.986 (40,9%)
польськомовні - 15.499 (39,7%)
україномовні - 6.806 (17,4%)
2.Волинська губернія - 34.682
польськомовні - 17.174 (49,5%)
україномовні - 9.162 (26,4%)
російськомовні - 7.948 (22,9%)
3.Подільська губернія - 30.178
польськомовні - 13.946 (46,2%)
україномовні - 9.235 (30,6%)
російськомовні - 6.721 (22,3%)
4.Херсонська губернія - 27.272
російськомовні - 18.488 (67,8%)
польськомовні - 4.427 (16,2%)
україномовні - 3.522 - (12,9%)
5.Полтавська губернія - 27.157
україномовні - 18.494 (68,1%)
російськомовні - 7.582 (27,9%)
польськомовні - 868 (3,2%)
6.Харківська губернія - 16.940
російськомовні - 11.719 (69,2%)
україномовні - 3.383 (20,0%)
польськомовні - 1.455 (8,6%)
7.Катеринославська - 12.074
російськомовні - 7.599 (62,9%)
україномовні - 2.179 (18,0%)
польськомовні - 1.979(16,4%)
8.Таврійська губернія - 12.425
російськомовні - 8.787 (70,7%)
татарськомовні - 1.641 (13,2%)
польськомовні - 857 (6,9%)
україномовні - 569 (4,6%)
9.Чернігівська губернія (укр.частина) - 10.975
україномовні - 5.878 (53,6%)
російськомовні - 4.051 (36,9%)
польськомовні - 883 (8,0%)
Найбільша кількість спадкових дворян приходилась на правобережні губернії: Київську (39 тис.), Волинську (34,7 тис.), Подільську (30,2 тис.), а найменша на Таврійську (12,4 тис.), Катеринославську (12,1 тис.) і укр.частину Чернігівської (11,0 тис.). При цьому найбільша частка спадкових дворян у населенні була у Волинській губернії (1,2% населення), а найменша у Катеринославській (0,6%).
З 210,8 тис. спадкових дворян 97,4% приходилось всього на три мовні групи: російськомовних 88,9 тис. (42,2%), україномовних 59,2 тис. (28,1%) і польськомовних 57,1 тис. (27,1%). Географія їхнього розселення, як і очікувалось, виявилась дуже цікавою.
Російськомовне дворянство було найчисельнішою групою у Таврійській (70,7%), Харківській (69,2%), Херсонській (67,8%), Катеринославській (62,9%) та Київській (40,9%) губерніях. У останній у них був майже паритет з поляками, але більшість тільки у 2 повітах, в т.ч. губернському (у польськомовних - у 9). На другому місці російськомовне дворянство було у Полтавській (27,9%) і Чернігівській (36,9%) губерніях та на третьому у Подільській (22,3%) та Волинській (22,9%).
У Полтавській, Чернігівській, Київській та Харкіській губерніях російськомовне спадкове дворянство тяжіло до губернських повітів. В інших регіонах розселення було більш рівномірним, з найвищою концентрацією у містах. Наприклад, у правобережних губерніях (Вол. та Под.) російськомовне дворянство, складаючи всього 22 - 23%, мало більшість майже в усіх містах, у половині з яких - абсолютну. При цьому найвища концентрація їх була у самих західних повітах, на кордоні з Австро-Угорщиною і Привіслинськими губерніями. Думається, що це робилось цілеспрямовано.
Україномовне дворянство було найчисельнішою групою у Полтавській (68,1%) та Чернігівській губерніях (53,6%, в укр.частині). Полтавська губернія була єдиною, в якій вони мали більшість в усіх 16 повітах, причому у 15 - абсолютну більшість. Тільки у губернському повіті більшість була відносна (47,6%), з великим відсотком російськомовного дворянства (46,6%). А найвищий відсоток з усіх повітів був у Переяславському (83,7%), Золотоніському (82,4%), Миргородському (81,3%), Зіньківському (81,3%) та Кобеляцькому (80,5%). У Чернігівській губернії без північної частини україномовне дворянство було найчисельнішою групою у 10 повітах з 11, тільки у губернському повіті вони поступались росіянам. З 10 повітів у 9 вони складали абсолютну більшість, з найвищими відсотками у Кролевецькому (84,0%) і Борзненському (75,3%) повітах. Відносна більшість (47,0%) була в Остерському повіті.
На другому місці україномовне дворянство було у губерніях Харківській (20,0%), Катеринославській (18,0%) після російськомовних та Волинській (26,4%), Подільській (30,6%) після польськомовних. У Харківській губернії вони складали більшість дворянського населення у 3 повітах: Валківському (54,7%), Лебединському (48,9%) та Богодухівському (47,3%). У Подільській губернії були найчисельнішою групою в Ушицькому (62,0%), Летичівському (47,1%) та Балтському (40,4%), у Волинській губернії - в Овруцькому (80,9%) та Новоград-Волинському (53,6%) повітах. Для Волинської же губернії були характерні і найбільші міжрегіональні відмінності для цієї групи - при абсолютній більшості у деяких східних повітах, на заході губернії україномовні дворяни були майже відсутні - від 2% до 5% у Ковельському, Луцькому і Володимир-Волинському повітах. І нарешті тільки четверте місце займало україномовне дворянство у Таврійській губернії (4,6%).
Польськомовне дворянство зосереджувалось переважно на правобережжі і півдні, 82% приходилось на Волинську, Київську та Подільську губернії, ще 8% на Херсонську. Вони були найчисельнішою групою у Волинській та Подільській губерніях, другою за чисельністю у Київській та Херсонській та третіми у Чернігівській, Полтавській, Харківській, Катеринославській та Таврійській. Регіонами найвищої концентрації польськомовного дворянства були захід і південь Волинської губернії, схід Подільської, та південь Київської. Найменше, всього 3,3%, їх було у Полтавській губернії, у деяких повітах навіть менше 1%.
Довідкова інформація
Чисельність
Всього спадкових дворян - 210.751
1.Київська губ. - 39.048
2.Волинська губ. - 34.682
3.Подільська губ. - 30.178
4.Херсонська губ. - 27.272
5.Полтавська губ. - 27.157
6.Харківська губ. - 16.940
7.Таврійська губ. - 12.425
8.Катеринославська губ. - 12.074
9.Чернігівська губ. - 10.975 (укр.повіти)
Україномовних - 59.228 (28,1% від загальної кількості)
1.Полтавська губ. - 18.494
2.Подільська губ. - 9.235
3.Волинська губ. - 9.162
4.Київська губ. - 6.806
5.Чернігівська губ. - 5.878 (укр.повіти)
6.Херсонська губ. - 3.522
7.Харківська губ. - 3.383
8.Катеринославська губ. - 2.179
9.Таврійська губ. - 569
Російськомовних - 88.881 (42,2% від загальної кількості)
1.Херсонська губ. - 18.488
2.Київська губ. - 15.986
3.Харківська губ. - 11.719
4.Таврійська губ. - 8.787
5.Волинська губ. - 7.948
6.Катеринославська губ. - 7.599
7.Полтавська губ. - 7.582
8.Подільська губ. - 6.721
9.Чернігівська губ. - 4.051 (укр.повіти)
Польськомовних - 57.088 (27,1% від загальної кількості)
1.Волинська губ. - 17.174
2.Київська губ. - 15.499
3.Подільська губ. - 13.946
4.Херсонська губ. - 4.427
5.Катеринославська губ. - 1.979
6.Харківська губ. - 1.455
7.Чернігівська губ. - 883 (укр.повіти)
8.Полтавська губ. - 868
9.Таврійська губ. - 857
Частка лінгвістичних груп у загальній чисельності дворянського населення
Україномовні
1.Полтавська губ. - 68,1%
2.Чернігівська губ. - 53,6% (укр. част.)
3.Подільська губ. - 30,6%
4.Волинська губ. - 26,4%
5.Харківська губ. - 20,0%
6.Катеринославська губ. - 18,0%
7.Київська губ. - 17,4%
8.Херсонська губ. - 12,9%
9.Таврійська губ. - 4,6%
Російськомовні
1.Таврійська - 70,7%
2.Харківська - 69,2%
3.Херсонська 67,8%
4.Катеринославська - 62,9%
5.Київська - 40,9%
6.Чернігівська - 36,9% (укр.част.)
7.Полтавська - 27,9%
8.Волинська - 22,9%
9.Подільська - 22,3%
Польськомовні
1.Волинська губ. - 49,5%
2.Подільська губ. - 46,2%
3.Київська губ. - 39,7%
4.Катеринославська губ. - 16,4%
5.Херсонська - 16,2%
6.Харківська губ. - 8,6%
7.Чернгівська губ. - 8,0%
8.Таврійська - 6,9%
9.Полтавська губ. - 3,2%
1.Київська губернія - 39.048
російськомовні - 15.986 (40,9%)
польськомовні - 15.499 (39,7%)
україномовні - 6.806 (17,4%)
2.Волинська губернія - 34.682
польськомовні - 17.174 (49,5%)
україномовні - 9.162 (26,4%)
російськомовні - 7.948 (22,9%)
3.Подільська губернія - 30.178
польськомовні - 13.946 (46,2%)
україномовні - 9.235 (30,6%)
російськомовні - 6.721 (22,3%)
4.Херсонська губернія - 27.272
російськомовні - 18.488 (67,8%)
польськомовні - 4.427 (16,2%)
україномовні - 3.522 - (12,9%)
5.Полтавська губернія - 27.157
україномовні - 18.494 (68,1%)
російськомовні - 7.582 (27,9%)
польськомовні - 868 (3,2%)
6.Харківська губернія - 16.940
російськомовні - 11.719 (69,2%)
україномовні - 3.383 (20,0%)
польськомовні - 1.455 (8,6%)
7.Катеринославська - 12.074
російськомовні - 7.599 (62,9%)
україномовні - 2.179 (18,0%)
польськомовні - 1.979(16,4%)
8.Таврійська губернія - 12.425
російськомовні - 8.787 (70,7%)
татарськомовні - 1.641 (13,2%)
польськомовні - 857 (6,9%)
україномовні - 569 (4,6%)
9.Чернігівська губернія (укр.частина) - 10.975
україномовні - 5.878 (53,6%)
російськомовні - 4.051 (36,9%)
польськомовні - 883 (8,0%)