Трудова міграція з України
Знайшов дуже детальне дослідження зовнішньої трудової міграції - http://openukraine.org/doc/BK-MIGR-END.pdf
Воно не нове, але якось пройшло повз мене. Інфи там нереально багато, тому я вибрав тільки 16 набільш цікавих таблиць.
1. Закарпатський. Цей район охоплює однойменну область, що характеризується найвищим серед усіх регіонів України рівнем участі населення у трудових міграціях. Основними напрямками трудових поїздок є Чеська Республіка, Угорщина та Словаччина. Це зумовлено, по-перше, географічною близькістю, по-друге, етнічними особливостями регіону (тут мешкає основна частина українських угорців і словаків), по-третє, історичними зв’язками (Закарпаття у різні часи входило до складу Угорщини і Чехословаччини). Рівень орієнтації на країни СНД (в першу чергу, Російську Федерацію) є помітно меншим, ніж у східних та південних регіонах, але вищим, ніж у двох інших районах, які повністю розташовані у межах Західної України.
2. Буковинський. Район територіально відповідає Чернівецькій області, де спостерігається дуже високий (хоча й у півтора рази менший, ніж на Закарпатті) рівень участі населення працездатного віку в трудових міграціях. Більше половини місцевих заробітчан працює в Італії, решта - переважно в інших країнах “старого” Євросоюзу, а частка працюючих у Російській Федерації є найменшою серед усіх трудоміграційних районів. Високий рівень орієнтації на Італію вочевидь пов’язаний з тим, що в Чернівецькій області найвища в Україні частка романомовного населення (румун та молдован), чимало етнічних українців мають знайомих у Румунії та Молдові, мешканці яких раніше від українців почали активно мігрувати до Італії.
3. Галицько-Волинський - Волинська, Івано-Франківська, Львівська і Тернопільська області. Рівень участі населення працездатного віку у трудових міграціях удвічі вищий за загальнодержавний рівень, але вдвічі менший, ніж у Буковинському районі. На тлі інших районів тут спостерігається значно вищий рівень орієнтації на Польщу і підвищений - на Португалію, Іспанію та Італію при відносно низькому рівні орієнтації на країни СНД. Хоча район загалом забезпечує чверть усього обсягу українського заробітчанства, близько 3/4 усіх мігрантів до Польщі, половина мігруючих до Португалії та Іспанії і третина виїжджаючих до Італії походять з областей Галицько-Волинського району.
4. Західно-Центральний - Вінницька, Рівненська, Хмельницька та Черкаська області. Показник участі у трудових міграціях тут відповідає загальнодержавному рівню або вищий за нього. Структура мігрантів за потоками близька до загальних по Україні показників, зокрема у Російській Федерації та країнах СНД працює близько половини мігрантів. У Західно-Центральному та більш східних районах не спостерігається значних відмінностей між рівнями участі у трудових міграціях міських та сільських жителів: більш висока інтенсивність трудових міграцій сільського населення, що фіксується у цілому по Україні, забезпечується саме за рахунок Закарпатського, Буковинського та Галицько-Волинського районів.
5. Східно-Центральний - Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області та м. Київ. Це територіально найбільший район, що охоплює 11 з 27 регіонів України. Основні особливості трудоміграційної ситуації - помітно нижчий від загальнодержавного рівень участі населення працездатного віку у трудових міграціях і переважна орієнтація на Російську Федерацію (у півтора рази вища, ніж у середньому по країні).
6. Південний - АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та м. Севастополь. У цілому по району рівень участі у трудових міграціях дещо вищий, ніж у Східно-Центральному районі, але помітно нижчий, ніж в інших п’яти районах. Порівняно з попереднім районом не так різко виражена орієнтація на роботу в Російській Федерації, натомість вищою є орієнтація на країни ЄС. Крім того, у Південному районі фіксується найвищий по Україні рівень орієнтації на країни Півдня, де найвищий ризик стати потерпілим від торгівлі людьми (згідно з даними медико-демографічного обстеження населення України 2007 р.).
7. Луганський. Включає однойменну область, основними особливостями якої є середня за мірками України у цілому і висока щодо попередніх двох районів інтенсивність трудових міграцій та різко виражена орієнтація на трудові поїздки до Російської Федерації. Неможливо виділити будь-яку іншу територіальну сукупність (регіон або групу суміжних регіонів), де б кількість трудових мігрантів була не меншою, а рівень орієнтації на Російську Федерацію - настільки ж великий, як на Луганщині.
---
Найстаріша прогнозовано Італія, а наймолодші "Інші країни" (тут я так підозрюю в основному США, Англія, Канада, Німеччина)
Наймолодші мігранти з півдня, центру і сходу, найстарші з заходу і півночі. Тут теж все в принципі закономірно.
Найбільш освічені трудові мігранти у "інших", а також у Іспанії та Італії, найменш освічені - в Угорщині та Чехії (тобто мігранти з Закарпаття).
Якщо відношення між міським і сільським населенням в Україні становить 68 на 32, то серед трудових мігрантів - 54 на 46. Найбільш міською є міграція у "інші" країни, найбільш сільською у Чехію.
При чому цікаво, що тільки на заході міграційна активність сільського населення є значно вищою ніж серед міського населення. У всіх інших регіонах відсоток трудових мігрантів з сіл і міст приблизно відповідає рівню урбанізації у цих регіонах. Але так як на захід приходиться більше половини всіх українських трудових мігрантів, то і в середньому по Україні міграційна активність селян виходить суттєво вищою. На захід приходиться 325 тис міських мігрантів і 522 тис. сільських мігрантів, тоді я на інші регіони 478 тис. міських і 151 тис. сільських.
Ще цікаво, що за самооцінкою частка бідних і багатих серед трудових мігрантів така ж як і в середньому по Україні.
У всіх країнах мігранти з заходу попереду, від 38% у Росії до 100% в Угорщині. Загалом майже 13% працездатного населення у західних областях є трудовими мігрантами. Правда і відмінності там великі, у Закарпатті не менше 20%, на Волині навряд чи більше 10%.
Тут центр і північ не зовсім зрозумілі. На заході понижена частка осіб з вищою освітою і підвищена з середньою, що пов'язано з підвищеною часткою сільських мігрантів і старшим їх віком.
У Росії, Чехії і Угорщині левова частка трудових мігрантів зайняті у будівництві, у Італії у домашньому господарстві. У Польщі і Іспанії основна спеціалізація сільське господарство.
По середньомісячному заробітку виділяються Італія та Іспанія. Відносно низький показник у Польщі легко пояснити (некваліфікована робота в сільському господарстві), а от як пояснити такий низький показник в Угорщині, де основна зайнятість у будівництві, не знаю. Якщо це не якась помилка в дослідженні. Відносно високий показник у Росії (середньоросійська зарплата на той час) пояснюється високою часткою зайнятих у будівництві і кваліфікованих роботах.
За статусом виділяються Чехія, Португалія та Іспанія, де більше половини мігрантів мають дозвіл на проживання та роботу, Росія та Угорщина, де у більшості мігрантів тимчасова реєстрація. У Польщі більшість працює без офіційного статусу.
Воно не нове, але якось пройшло повз мене. Інфи там нереально багато, тому я вибрав тільки 16 набільш цікавих таблиць.
1. Закарпатський. Цей район охоплює однойменну область, що характеризується найвищим серед усіх регіонів України рівнем участі населення у трудових міграціях. Основними напрямками трудових поїздок є Чеська Республіка, Угорщина та Словаччина. Це зумовлено, по-перше, географічною близькістю, по-друге, етнічними особливостями регіону (тут мешкає основна частина українських угорців і словаків), по-третє, історичними зв’язками (Закарпаття у різні часи входило до складу Угорщини і Чехословаччини). Рівень орієнтації на країни СНД (в першу чергу, Російську Федерацію) є помітно меншим, ніж у східних та південних регіонах, але вищим, ніж у двох інших районах, які повністю розташовані у межах Західної України.
2. Буковинський. Район територіально відповідає Чернівецькій області, де спостерігається дуже високий (хоча й у півтора рази менший, ніж на Закарпатті) рівень участі населення працездатного віку в трудових міграціях. Більше половини місцевих заробітчан працює в Італії, решта - переважно в інших країнах “старого” Євросоюзу, а частка працюючих у Російській Федерації є найменшою серед усіх трудоміграційних районів. Високий рівень орієнтації на Італію вочевидь пов’язаний з тим, що в Чернівецькій області найвища в Україні частка романомовного населення (румун та молдован), чимало етнічних українців мають знайомих у Румунії та Молдові, мешканці яких раніше від українців почали активно мігрувати до Італії.
3. Галицько-Волинський - Волинська, Івано-Франківська, Львівська і Тернопільська області. Рівень участі населення працездатного віку у трудових міграціях удвічі вищий за загальнодержавний рівень, але вдвічі менший, ніж у Буковинському районі. На тлі інших районів тут спостерігається значно вищий рівень орієнтації на Польщу і підвищений - на Португалію, Іспанію та Італію при відносно низькому рівні орієнтації на країни СНД. Хоча район загалом забезпечує чверть усього обсягу українського заробітчанства, близько 3/4 усіх мігрантів до Польщі, половина мігруючих до Португалії та Іспанії і третина виїжджаючих до Італії походять з областей Галицько-Волинського району.
4. Західно-Центральний - Вінницька, Рівненська, Хмельницька та Черкаська області. Показник участі у трудових міграціях тут відповідає загальнодержавному рівню або вищий за нього. Структура мігрантів за потоками близька до загальних по Україні показників, зокрема у Російській Федерації та країнах СНД працює близько половини мігрантів. У Західно-Центральному та більш східних районах не спостерігається значних відмінностей між рівнями участі у трудових міграціях міських та сільських жителів: більш висока інтенсивність трудових міграцій сільського населення, що фіксується у цілому по Україні, забезпечується саме за рахунок Закарпатського, Буковинського та Галицько-Волинського районів.
5. Східно-Центральний - Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області та м. Київ. Це територіально найбільший район, що охоплює 11 з 27 регіонів України. Основні особливості трудоміграційної ситуації - помітно нижчий від загальнодержавного рівень участі населення працездатного віку у трудових міграціях і переважна орієнтація на Російську Федерацію (у півтора рази вища, ніж у середньому по країні).
6. Південний - АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та м. Севастополь. У цілому по району рівень участі у трудових міграціях дещо вищий, ніж у Східно-Центральному районі, але помітно нижчий, ніж в інших п’яти районах. Порівняно з попереднім районом не так різко виражена орієнтація на роботу в Російській Федерації, натомість вищою є орієнтація на країни ЄС. Крім того, у Південному районі фіксується найвищий по Україні рівень орієнтації на країни Півдня, де найвищий ризик стати потерпілим від торгівлі людьми (згідно з даними медико-демографічного обстеження населення України 2007 р.).
7. Луганський. Включає однойменну область, основними особливостями якої є середня за мірками України у цілому і висока щодо попередніх двох районів інтенсивність трудових міграцій та різко виражена орієнтація на трудові поїздки до Російської Федерації. Неможливо виділити будь-яку іншу територіальну сукупність (регіон або групу суміжних регіонів), де б кількість трудових мігрантів була не меншою, а рівень орієнтації на Російську Федерацію - настільки ж великий, як на Луганщині.
---
Найстаріша прогнозовано Італія, а наймолодші "Інші країни" (тут я так підозрюю в основному США, Англія, Канада, Німеччина)
Наймолодші мігранти з півдня, центру і сходу, найстарші з заходу і півночі. Тут теж все в принципі закономірно.
Найбільш освічені трудові мігранти у "інших", а також у Іспанії та Італії, найменш освічені - в Угорщині та Чехії (тобто мігранти з Закарпаття).
Якщо відношення між міським і сільським населенням в Україні становить 68 на 32, то серед трудових мігрантів - 54 на 46. Найбільш міською є міграція у "інші" країни, найбільш сільською у Чехію.
При чому цікаво, що тільки на заході міграційна активність сільського населення є значно вищою ніж серед міського населення. У всіх інших регіонах відсоток трудових мігрантів з сіл і міст приблизно відповідає рівню урбанізації у цих регіонах. Але так як на захід приходиться більше половини всіх українських трудових мігрантів, то і в середньому по Україні міграційна активність селян виходить суттєво вищою. На захід приходиться 325 тис міських мігрантів і 522 тис. сільських мігрантів, тоді я на інші регіони 478 тис. міських і 151 тис. сільських.
Ще цікаво, що за самооцінкою частка бідних і багатих серед трудових мігрантів така ж як і в середньому по Україні.
У всіх країнах мігранти з заходу попереду, від 38% у Росії до 100% в Угорщині. Загалом майже 13% працездатного населення у західних областях є трудовими мігрантами. Правда і відмінності там великі, у Закарпатті не менше 20%, на Волині навряд чи більше 10%.
Тут центр і північ не зовсім зрозумілі. На заході понижена частка осіб з вищою освітою і підвищена з середньою, що пов'язано з підвищеною часткою сільських мігрантів і старшим їх віком.
У Росії, Чехії і Угорщині левова частка трудових мігрантів зайняті у будівництві, у Італії у домашньому господарстві. У Польщі і Іспанії основна спеціалізація сільське господарство.
По середньомісячному заробітку виділяються Італія та Іспанія. Відносно низький показник у Польщі легко пояснити (некваліфікована робота в сільському господарстві), а от як пояснити такий низький показник в Угорщині, де основна зайнятість у будівництві, не знаю. Якщо це не якась помилка в дослідженні. Відносно високий показник у Росії (середньоросійська зарплата на той час) пояснюється високою часткою зайнятих у будівництві і кваліфікованих роботах.
За статусом виділяються Чехія, Португалія та Іспанія, де більше половини мігрантів мають дозвіл на проживання та роботу, Росія та Угорщина, де у більшості мігрантів тимчасова реєстрація. У Польщі більшість працює без офіційного статусу.